Рекорди бердичівських позивачів: майже 500 справ за десяток років!

Суд, як частина життя - гадаєте, це про когось із наших працівників? Звісно, і про них теж, але в даному матеріалі хочемо розповісти про одного нашого уже добре знайомого бердичівлянина, який не те, що не боїться звертатись до суду, а вже й чудово знає, як захищати свої права.

У системі документообігу Бердичівського міськрайонного суду можна знайти справи за позовом цього чоловіка, датовані ще 2009-тим роком, і загалом їх … майже півтисячі! Це свого роду рекорд!

Із ким тільки не судився даний, нині 68-річний, пенсіонер: і з жеком через завдану «злочином» матеріальну і моральну шкоду, і з місцевим АТП з приводу відновлення йому, як інваліду війни, права на безоплатний проїзд. Також чоловік позивався до обленерго з метою захисту своєї честі й гідності і відшкодування моральної шкоди. А із 2016-го судиться з Ощадбанком з приводу повернення строкового банківського вкладу і, знову ж таки, відшкодування матеріальної та моральної шкоди. І, що найцікавіше, на більшість засідань позивач не з’являється, бо, як стверджує сам, «день ходжу, а три - лежу». Однак, і не просить суд розглядати справи без його участі, хоча таку можливість передбачено законодавством. Що робить суд у випадку систематичної неявки позивача? Залишає його заяви без розгляду.

А нещодавно засідання за позовом чоловіка до Ошадбанку довелось відкласти. За 4 роки документів у цій справі назбиралось аж на 9 томів по 250 сторінок кожен! Тож не дивно, що позивач уже й сам забув, що там і до чого, і попросив суд надати йому час для ознайомлення з матеріалами. А на початку засідання уже традиційно заявив судді відвід як такій, що «знущається з нього, ставиться до нього вороже та неприязно, виносить завідомо неправомірні рішення тощо». Цей відвід став уже п’ятим для служительки Феміди, яка нині розглядає чоловікову справу. Цього разу заяву не розглядали, адже відвід був заявлений із тих самих причин, що й раніше (у задоволенні попередніх було відмовлено за безпідставністю). На думку суду, це вже не користування правом висловити судді недовіру, а зловживання ним.

Ймовірно, що після такого кроку бердичівлянин укотре напише скаргу на суддю до Вищої ради правосуддя або до Державного бюро розслідувань, і їй вкотре доведеться писати пояснення. У задоволенні попередніх прохань пенсіонера «притягнути суддю до відповідальності» ВРП відмовляла. До речі, свої сумніви в об’єктивності й неупередженості за роки судових розглядів чоловік висловлював чи не кожному бердичівському судді, а таких було до десятка.

Загалом приємно, що у нашому місті є такі активні, свідомі й небайдужі громадяни, готові до останнього боротися за свої права, стукати в усі двері у пошуках захисту і правди, тримаючи під жорстким контролем чиновників усіх рівнів. Бердичівський міськрайонний суд готовий допомогти кожному у відновленні справедливості, а нашого позивача-рекордсмена чекаємо у листопаді на черговому засіданні, до якого він обіцяв уважно ознайомитись із дев’ятьма томами однієї зі своїх справ!

Читайте наші новини також у Фейсбуці.

Пресслужба Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області