Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Бердичівським міськрайонним судом Житомирської області визнаний винуватим громадянин Є. у скоєнні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України (самовільне залишення військової частини або місця служби).
Встановлено, що Є., будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом військової частини, в порушення вимог статей 9, 11, 16, 28, 49, 200 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 1-4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, з особистих мотивів та з метою тимчасово ухилитись від військової служби, без дозволу відповідних командирів (начальників) та без поважних причин, в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, не з'явився вчасно на службу до військової частини, та проводив час на власний розсуд, в тому числі за місцем свого проживання, не пов'язуючи його із виконанням службових обов'язків.
В судовому засіданні обвинувачений Є. свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю та показав, що він проходив військову службу за контрактом у військовій частині. Вчинив злочин через сімейні обставини. Дозволу залишити частину йому не дали. Тоді він без дозволу залишив частину. Не повертався до частини, так як боявся, що позбавлять волі. Двічі їздив на заробітки за кордон. Коли приїхав з заробітків, мати повідомила, що надходять листи і тому він пішов і зізнався у скоєному. З березня 2017 року до червня 2019 року до військової частини не з’являвся, до правоохоронних органів не звертався, не повідомляв про свої дії. Розуміє, що вчинив неправильно, у скоєному кається, вину визнає, обіцяє більше закон не порушувати.
З урахуванням наведеного, приймаючи до уваги ступінь суспільної небезпеки та санкцію кримінального закону, суд призначає покарання у виді позбавлення волі. Разом з тим, враховуючи, що обвинувачений після скоєння злочинних дій самостійно добровільно з'явився до правоохоронних органів, сприявши розкриттю злочину, приймаючи до уваги особу обвинуваченого, який має на утриманні двох маленьких дітей, не є суспільно небезпечним, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, вину визнав повністю, приймаючи до уваги запропоновану учасниками міру покарання, відповідно до ст. 75 КК України суд вважає за можливе звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням. На думку суду саме призначене покарання буде необхідним й достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів.
Оцінивши наведені докази в їхній сукупності, суд вважає винуватість обвинуваченого Є. доведеною повністю та кваліфікує його дії за ч. 4 ст. 407 КК України, як нез'явлення вчасно на службу без поважних причин, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, вчинене військовослужбовцем (крім строкової служби).
Є. визнаний винуватим у пред'явленому обвинуваченні у скоєнні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України, та призначене йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити Є. від відбування покарання з випробуванням протягом 1 (одного) року іспитового строку, якщо він протягом визначеного судом строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язати Є. періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.
На вирок протягом тридцяти днів з дня проголошення може бути подана апеляційна скарга.
З повним текстом рішення можна буде ознайомитися на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень.
Прес-служба Бердичівського міськрайонного суду