Військовослужбовця за призовом засуджено за самовільне залишення військової частини без поважних причин

Бердичівським міськрайонним судом Житомирської області визнаний винуватим громадянин А. у скоєнні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України (самовільне залишення військової частини або місця служби).

Встановлено, що А., будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи з особистих мотивів, з метою тимчасово ухилитися від проходження військової служби в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, у порушення вимог статей 4, 65, 68 Конституції України, статей 1, 17 Закону України «Про оборону України», статей 11, 16, 37 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 2, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та статей 1, 2, 3, 6, 23, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» без дозволу командування військової частини та поважних причин самовільно залишив військову частину, яка дислокується в  м. Бердичеві Житомирської області, після чого проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з проходженням військової служби.

За час своєї відсутності обов'язки за посадою старший солдат А. не виконував, командуванню частини про своє місцезнаходження та причини відсутності не доповідав, відповідні документи, що підтверджують законність та поважність причин його відсутності, не надав.

Старший солдат А., усвідомивши протиправність своїх дій щодо незаконної відсутності на військовій службі, добровільно з'явився до військової частини та продовжив виконання своїх службових обов'язків.

В судовому засіданні обвинувачений А. свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю . Жалкує про вчинене, у скоєному кається, вину визнає, просить не позбавляти волі, в майбутньому планує повернутися на військову службу.

 Оцінивши наведені докази в їхній сукупності, суд вважає винуватість обвинуваченого А. доведеною повністю та кваліфікує його дії за ч. 4 ст. 407 КК України, як самовільне залишення військовослужбовцем (крім строкової служби) військової частини без поважних причин, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану. А. визнаний  винуватим у пред'явленому обвинуваченні у скоєнні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України  А. звільнений від відбування покарання з випробуванням протягом 1 (одного) року 6 (шести) місяців іспитового строку, якщо він протягом визначеного судом строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

На підставі пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України А. зобов'язаний  періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.                                                                                                      

На вирок протягом тридцяти днів з дня проголошення може бути подана апеляційна скарга.

З повним текстом рішення можна буде ознайомитися на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень.

                                                                       Прес-служба Бердичівського міськрайонного суду