В діях голови Бердичівської районної ради не виявлено складу корупційних правопорушень

20 квітня 2018 року Бердичівський міськрайонний суд закрив провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності голови Бердичівської районної ради за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП (неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів, вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів) у зв'язку із відсутністю в її діях складу адміністративних правопорушень.

В судовому засіданні було встановлено, що згідно з протоколами, які надійшли до суду, особа, перебуваючи на посаді депутата Бердичівської районної ради, на момент участі в розгляді, підготовці, затвердженні та прийнятті рішення Бердичівською районною радою  публічно не оголосила під час засідання ради про наявність у неї реального конфлікту інтересів та вчинила дії в умовах реального конфлікту інтересів: голосувала «За» при вирішенні питань «Щодо завершення висування кандидатур на посаду голови районної ради», «Включення до бюлетенів для таємного голосування по виборах голови Бердичівської районної ради 08 серпня 2017 року», де вона сама була кандидатом на посаду голови, безпосередньо приймала участь у таємному голосуванні та голосувала «За», щодо затвердження результатів голосування, відповідно до яких її було обрано головою Бердичівської районної ради, чим вчинила адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, передбачені частинами 1, 2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Особа, яка притягувалась до адміністративної відповідальності, вину у вчинені правопорушень заперечила, пояснила, що з жовтня 2014 року вона була депутатом районної ради. Дійсно, мало місце голосування в районній раді з приводу обрання голови. Були представники засобів масової інформації, все відбувалось публічно. ЇЇ кандидатуру запропонував один з депутатів ради. Відбулось обговорення, в подальшому – голосування. Реалізуючи своє право, передбачене Конституцією, а також свій обов'язок як депутата, вона брала участь у голосуванні. За результатами голосування її було обрано головою районної ради. Навіть без її голосу, 18 голосів депутатів вистачило б для обрання її головою. Ні перед, ні під час голосування вона не оголошувала про наявність у неї конфлікту інтересів та заперечила наявність у неї реального конфлікту інтересів.

Відповідно до протоколів про адміністративне правопорушення особа, щоб не бути притягнутою до адміністративної відповідальності, мала право голосувати під час сесії 08 серпня 2017 року лише за умови, що перед цим повідомить про наявність у неї реального конфлікту інтересів, а брати участь у подальшому голосуванні, не будучи при цьому притягненою до адміністративної відповідальності, взагалі не мала права.

Однак, такі положення протоколів прямо суперечать Конституції України, так як створюють умову та перешкоду для реалізації громадянином свого права бути обраним вільно, тобто взагалі без будь-яких умов, обмежень та перешкод. Згідно з ч. 3 ст. 8 Конституції України норми Конституції України є нормами прямої дії, а тому у справі підлягають застосуванню саме норми ч. 1 ст. 38 Конституції.

Крім того, в травні 2017 року Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ надіслав лист "Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов'язані з корупцією" (вих. 223-943/0/4-17 від 22.05.17), у якому звернув увагу суддів першої та апеляційної інстанцій, в тому числі, на те, що наявність у правопорушника факту приватного інтересу не є достатньою підставою для визнання існування умов реального конфлікту інтересів, і крім наявності приватного інтересу, в сукупності також обов'язково має бути наявність факту суперечності між приватним інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями із зазначенням того, в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення; наявність повноважень на прийняття рішення; наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об'єктивність або неупередженість рішення (зокрема у листі висловлена позиція, що право депутата бути обраним на посаду у складі ради є реалізацією ним представницьких повноважень депутата, а не здійсненням його приватного інтересу і з обранням особи депутатом органу місцевого самоврядування такій особі разом з комплексом інших прав та повноважень делегується і представницьке право бути обраним до складу органів такої ради). Без наявності хоча б одного з фактів із цієї сукупності реальний конфлікті інтересів не виникає. Встановлення цих фактів має бути відображено в протоколі про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, та, відповідно в постанові суду.

В свою чергу, працівниками поліції на підтвердження винуватості особи, яка притягувалась до адміністративної відповідальності, були надані лише докази, які вказують на наявність приватного інтересу у неї, при одночасному ненаданні доказів на підтвердження інших фактів, які в своїй сукупності мали б підтверджувати наявність умов реального конфлікту інтересів у інкримінованому діянні.

Отже, судом було прийнято рішення про закриття провадження в справі у зв'язку із відсутністю складу адміністративних правопорушень.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Житомирської області через Бердичівський міськрайонний суд протягом десяти днів  з дня її винесення. 

З повним текстом рішення можна буде ознайомитися найближчим часом на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень.

Прес-секретар Бердичівського міськрайонного суду