«Є небезпека, що звільнення судді без обгрунтування, за наявності щодо нього позитивного висновку ВККС, буде політично мотивованим»

Представники суддівської спільноти вирішили публічно відреагувати на заяву Голови Верховної Ради Володимира Гройсмана, який запропонував власний варіант оновлення 10% суддівського корпусу. Свою позицію щодо цього питання висловила й Рада суддів. Так, її очільниця — суддя Верховного Суду Валентина СІМОНЕНКО запросила журналістів на брифінг, аби відповісти на запитання, які їх цікавлять.

— Валентино Миколаївно, як РСУ ставиться до пропозиції Голови ВР щодо часткового оновлення суддівського корпусу за рахунок необрання безстроково тих володарів мантій, документи щодо яких перебувають у

парламенті?

— Ініціатива щодо конкурсного добору суддів відповідає закону «Про судоустрій і статус суддів» у редакції закону «Про забезпечення права на справедливий суд». Але в цій ситуації виникає кілька питань. Судді, документи яких перебувають у парламенті, отримали позитивний висновок Вищої кваліфікаційної комісії суддів та рекомендацію для обрання безстроково.

Відповідно до міжнародних стандартів у такому випадку ВР має відігравати тільки церемоніальну роль. Неголосування за певну кандидатуру без достатніх на це підстав може призвести до оскарження постанови ВР про необрання судді безстроково з подальшим зверненням до Європейського суду з прав людини, що потягне за собою виплату відшкодування з державного бюджету.

— Очевидно, виникають питання й щодо того, як можна провести конкурс, про який говорив В.Гройсман?

— Так, виникають. Сьогодні немає процедури проведення конкурсу між особами, які вже працювали суддями, та тими, хто лише претендує зайняти таку посаду вперше. Є процедура конкурсного добору кандидатів на посаду судді вперше, який проводить

ВККС. Вона включає проходження підготовки в Національній школі суддів і триває понад 1,5 року. Якщо не призначити суддів на вакантні посади, вони не будуть зайняті, і правосуддя не здійснюватиметься.

Законом не передбачені критерії проведення конкурсу для осіб, які працюють суддями, та претендентів на посаду судді вперше. Конкурс між такими особами може поставити в нерівні умови як одних, так і других.

До речі, зверну увагу, що на цей час понад тисячу осіб, які пройшли процедуру відкритих конкурсів, перебувають у резерві на зайняття вакантних посад суддів. Тому проводити ще один відкритий конкурс для цих осіб — це значить поставити їх у нерівні умови.

Це що стосується чинного законодавства. Безумовно, ставиться питання про його зміну. Якщо законодавство буде змінене, то, напевно, тоді можна буде говорити про інші процедури. Ще раз наголошую: відкриті конкурсні добори вже започатковані судовою владою, їх було проведено три.

— Чи не планується найближчим часом провести ще один добір охочих одягти мантії?

- У нас є можливість провести ще один конкурс. Якщо ВР звільнить більш як 300 осіб, котрі хочуть цього і написали відповідні заяви, додамо до цієї кількості

посади, які станом на сьогодні є вакантними (їх понад 100), то загалом буде приблизно 400 вакансій. Для зайняття цих посад можна провести ще один конкурс. Закон дозволяє це зробити.

Серед суддів, які хочуть звільнитися, є представники різних видів юрисдикції: апеляційних, вищих спеціалізованих та Верховного судів. Тому можна провести об’єктивний, незалежний та відкритий конкурс на зайняття посади в будь-якій ланці судової системи й показати суспільству, як по-іншому оновити суддівський корпус.

Повернімося до ініціативи Голови ВР. Не заперечуючи можливості проведення такого конкурсу (за чинним законодавством його дійсно буде дуже складно провести), зауважу: немотивоване неприйняття парламентом постанови про призначення судді безстроково може потягнути за собою суттєві витрати. Крім того, не варто забувати, що витрат потребуватиме й проведення самого конкурсу.

Чинним законом не передбачений конкурсний відбір на посаду судді, який обирається безстроково. Якщо суддя претендує на зайняття посади безстроково, його можна звільнити в тому випадку, коли ВР не проголосує за його обрання. Є небезпека, що звільнення судді без обгрунтування, за наявності щодо нього позитивного

висновку ВККС та за відсутності щодо нього дисциплінарних процедур, буде політично мотивованим.

— У Конституції про церемоніальну роль ВР у питанні призначення служителів Феміди нічого не сказано. Парламент — політичний орган. Чи можна буде говорити про політичне переслідування в разі, якщо кандидатуру одного судді схвалять, а щодо іншого будуть питання, зауваження, і йому не вистачить голосів для обрання?

— Чому йдеться про церемоніальну роль парламенту? Я вже неодноразово звертала увагу, що ми намагаємося стати частиною європейської спільноти. Відповідно до євростандартів суддю має бути обрано на посаду безстроково, якщо стосовно нього не порушено дисциплінарних процедур і до його роботи немає зауважень. Не знаю, які є зауваження до суддів, матеріали щодо яких перебувають у парламенті. Адже станом на сьогодні офіційно зауважень щодо них не надійшло. Водночас є позитивні висновки ВККС — органу, який відповідає за з’ясування того, чи потрібно порушувати щодо судді дисциплінарну справу.

На мою думку, рішення будь-якого органу має бути мотивоване не тим, що судовій системі не довіряють.

Потрібно пояснити, в чому полягає провина конкретної особи. Ми говоримо про індивідуалізацію вини, а не про загальне обвинувачення судової влади. Пригадаймо: багато зауважень із цього приводу було до закону «Про очищення влади». Зокрема, Венеціанська комісія наголошувала, що відповідальність повинна мати індивідуальний характер.

На жаль, сьогодні помилки можуть повторитися. Потрібно обміркувати всі процедури. Приймімо закон і покажімо суспільству, яким чином це зробити. Але все треба продумати! Адже необачні кроки призводять до відсутності результату.

Всі говорять про звільнення суддів. Чомусь не кажуть: представників якоїсь іншої професії потрібно звільнити, бо деякі з них корумповані. Якщо ми підемо саме таким шляхом, то це небезпечно. Мені здається, «звільнити всіх» — це не той шлях реформування, який ми маємо обрати. Якщо особа гідна, її потрібно залишати на посаді. Якщо не гідна, а таких також багато, потрібно її звільняти за тими процедурами, котрі визначено законами в кожній державі, або за тими, які застосовуються у всьому світі.

— Ви сказали: якщо законодавство буде змінене, то можуть бути інші процедури. Припустімо, ВР не голосуватиме за

претендентів на обрання безстроково, відкладе їхні справи в довгу шухляду. Чи можна буде їх звільнити потім, коли відкорегують закон?

— Для мене як юриста це видається доволі сумнівним. Адже рекомендація ВККС для таких суддів була дана за наявності іншого законодавства — чинного на той час. Визначені процедури можуть на них і не поширюватися. Але це питання законодавства та політичних консультацій.

Закон і Бізнес