У рубриці «Варто знати»: про відшкодування моральної шкоди

Законодавство України розділяє поняття завданої шкоди на матеріальну (майнову) та моральну.

Відповідно до ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Що таке моральна шкода? Вона полягає:

-у фізичному болю та стражданнях, яких людина  зазнала у зв′язку з каліцтвом чи іншою шкодою для здоров′я;

-у душевних стражданнях, які людина зазнала через протиправну поведінку щодо неї чи членів сім′ї або родичів;

-у душевних стражданнях, завданих особі пошкодженням її майна;

-у приниженні честі та гідності особи, а також ділової репутації фізичної чи юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб, якщо інше не встановлено законом.

Як визначається розмір моральної шкоди?

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від:

-характеру правопорушення;

-глибини фізичних та душевних страждань;

-погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації;

-ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення;

-з урахуванням вимог розумності та справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від матеріальної шкоди, яка підлягає відшкодуванню, і лише один раз, якщо  інше не передбачено договором чи законом.

Коли йдеться про адміністративне правопорушення, для того, щоб стягнути моральну шкоду, завдану діями інших осіб, необхідно  дочекатись рішення суду про винність особи. Дане рішення буде підставою для звернення до суду з цивільним позовом про відшкодування завданої моральної шкоди на загальних підставах. У позовній заяві необхідно обгрунтувати причинно-наслідковий зв′язок між протиправними діями правопорушника та отриманою шкодою потерпілої сторони.

Якщо ж моральна шкода завдана унаслідок кримінального правопорушення, відповідно до ст. 128 КПК України, цивільний позов може бути поданий під час кримінального провадження до початку судового розгляду. Це ж стосується  і проваджень щодо застосування примусових заходів  медичного або виховного характеру. Подавати такий позов управі потерпілий та цивільний позивач.

Якщо у позові у порядку цивільного, господарського або адміністративного судочинства судом було раніше відмовлено, позивач позбавляється права пред′являти той самий позов у кримінальному провадженні. Якщо ж особа не пред′явила цивільного позову у кримінальному провадженні, а також якщо цивільний позов особи судом було залишено без розгляду, вона має право подати його у порядку цивільного судочинства.

Суд задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє у ньому (залежно від доведеності підстав та розміру позову) при ухваленні обвинувального вироку, постановленні ухвали про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. Якщо суд встановив відсутність події кримінального правопорушення, він відмовляє у позові.  Якщо обвинуваченого виправдано за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення або його непричетності до вчинення кримінального правопорушення, суд залишає позов без розгляду. Так само у випадках, передбачених  ч.1 ст. 326 КПК України.

        Пресслужба Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області