Чому одним штраф, іншим арешт, а більшість відпускають з випробуванням - суд роз′яснив, як призначаються покарання за наркозлочини та наркопроступки

Необхідність роз′яснення щодо призначення Бердичівським міськрайонним судом покарання за так звані наркозлочини виникла після низки публікацій у ЗМІ про «гуманні» вироки для обвинувачених за статтями 307 та 309 КК України – це незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання наркотичних засобів, збут психотропних речовин або їх аналогів, або ж ті самі діяння без мети збуту.  Як призначаються покарання за вказані кримінальні злочини та проступки, яку мету переслідує саме покарання  та чому  20 згортків з психотропною речовиною, розкладених одним «закладчиком» не вважається повторними злочинами, роз′яснив голова Бердичівського міськрайонного суду Олександр Яковлєв.

Після прийняття змін у законодавстві у 2020-му році виникло чітке розмежування між кримінальним злочином та кримінальним проступком. Діяння, які підпадають під ч. 1 ст. 309 ККУ  віднесли до кримінальних проступків. Відтак передбачене покарання за них стало менш суворим, аніж до цього. Зокрема із санкції виключили позбавлення волі, залишивши такі види покарань, як штраф від 1-го, а це 17 тис. грн, до 3-х тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, виправні роботи до 2-х років, арешт до 6-ти  місяців та обмеження волі до 6-ти років.

Кримінальні проступки суд може розглядати у спрощеному кримінальному провадженні, якщо обвинувачений повністю визнає свою  вину. При цьому йому навіть до суду ходити не потрібно – суддя ухвалює вирок за матеріалами, які зібрав дізнавач. І таких випадків мало не 100%. Якщо виникає питання, чому до обвинувачених така «лояльність», то відповідь тут одна – усе випливає з мети покарання. Якщо людина має справу з наркотичними, психотропними речовинами чи їх аналогами винятково для власного споживання – вона не становить прямої загрози суспільству. Тобто її діяння не несуть прямої шкоди оточуючим та державі.  Так, вживання таких заборонених речовин призводить до змін у свідомості людини, яка в певних станах здатна заподіяти таку шкоду, але це вже інша справа та інша відповідальність.

Покарання ж має на меті, окрім  власне кари, виправлення особи, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень цією особою у майбутньому та іншими особами. Щоб досягти мети покарання, суд має обрати, який з видів покарання буде найбільш дієвим для конкретної особи. До прикладу, якщо обвинувачений офіційно не працює, покарання у виді штрафу застосовувати недоцільно та навіть небезпечно: у пошуках грошей на  штраф засуджений може вчинити нове правопорушення. Особі, яка не працевлаштована офіційно, неможливо призначати виправні роботи, які передбачають відрахування із заробітної плати за місцем такої роботи. А якщо особа досі несудима, то арешт для неї буде надто суворим покаранням. От і виходить, що основний вид покарання  за ч. 1 ст. 309 – це обмеження волі і, як правило, з випробуванням – за статистикою 1-го півріччя 2023-го року понад 97% вироків Бердичівського міськрайонного суду, якими призначалось покарання у виді обмеження волі, були ухвалені саме з випробуванням від 1-го до 2-х років іспитового строку. І хибно вважати таке покарання легким чи надто гуманним, адже на засудженого покладається ціла низка обов′язків, які слід неухильно виконувати. А при вчиненні навіть дрібних правопорушень умовний термін  стане реальним – і таке покарання,  як свідчить практика, найбільш дієве з огляду на мету, яку воно переслідує.

Окремий момент – це звільнення від кримінальної відповідальності осіб, які вчинили правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 309 ККУ, але пройшли лікування від наркозалежності. Закон не просто передбачає, а зобов′язує суд ( ч. 4 ст. 309 ККУ) звільнити таку особу від кримінальної відповідальності. Справа щодо такої особи закривається, а судимість знімається. Якщо ж обвинувачена особа лише виявляє бажання пройти стаціонарне лікування – це може розцінюватися судом як пом′якшувальна обставина при призначенні покарання.

Що стосується відповідальності за ч.2 ст. 309 ККУ – ті самі діяння, вчинені за попередньою змовою групою осіб чи протягом року після засудження за цією статтею, або якщо предметом таких дій були наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги у великих розмірах,  - закон передбачає більш жорстке покарання, у тому числі і позбавлення волі на строк до 3-х років.  Важливим моментом тут є поняття «у великих розмірах». Для кожної речовини законом передбачені різні показники. Наприклад, для конопель – це 500 гр і більше, тоді як для деяких хімічних речовин великим  розміром вважається вже 1,5 чи 1,6 гр.

Справи по ст. 309 ККУ розглядаються відносно швидко і легко на відміну від справ по ст. 307 ККУ, якою передбачено кримінальну відповідальність за обіг наркотичних та психотропних речовин з метою збуту. Зважаючи на  тяжкість покарання, а це від 4-х і аж до 12-ти років позбавлення  з конфіскацією майна у залежності від частини цієї статті, обвинувачені не визнають своєї вини та всіляко намагаються затягнути судовий процес. Тому такі справи часто слухаються роками. З початком воєнного стану ситуація ще більш ускладнилась, оскільки розшукати свідків стало завданням із зірочкою.

«Найпопулярніша» нині  у статті 307 ККУ – це частина 2, за якою обвинувачуються так звані «закладники». Це, як правило, досить молоді люди, які погоджуються на легкі гроші, не усвідомлюючи відповідальності. Зазвичай обвинувачення щодо них приходить із формулюванням «повторність злочину», тобто кожна закладка стороною обвинувачення вважається окремим злочином. Натомість Кримінальний кодекс України дає чітке визначення: повторність злочину відсутня у кримінальному правопорушенні, яке складається з  двох і більше тотожних діянь, об′єднаних єдиним кримінальним протиправним наміром. Цю норму суддя Одександр Яковлєв застосував в одному з останніх вироків за ч.2 ст. 307 ККУ – нині справа на розгляді в апеляційному суді. Це може стати прецедентом і у майбутньому добряче зіпсувати показники слідчим, чим підштовхнути їх до активнішої роботи з розкриття наркозлочинів.

Голова суду звернув увагу і на те, що нині у суспільстві побутує хибна думка, що зареєстрований законопроєкт про легалізацію марихуани дасть можливість усім та скрізь безперешкодно та законно купувати цей наркотик. Насправді йдеться винятково про застосування марихуани у медичних цілях і у виді медпрепаратів. Але більшість правопорушень, пов′язаних з обігом наркотиків, стосується так званої хімії, а не природньої марихуани. Що стосується декриміналізації ст. 309 ККУ, про яку останнім часом так багато говорять, то спрогнозувати наслідки від цього неможливо, оскільки наша країна ще не має такого досвіду, а опиратись на досвід інших – хибно через різницю у менталітеті, економічній ситуації та інших чинниках.

Наостанок наводимо деякі статистичні дані за І півріччя 2023-го року. У Бердичівському міськрайонному суді на розгляді за ст. 309 ККУ перебувало 91 кримінальне провадження, з яких 61 надійшло до суду у цьому ж півріччі. Розглянуто 60 проваджень: 54 - з постановленням вироку, 6 – із закриттям провадження. 5 осіб засуджено до 5-ти років позбавлення волі, 37 особам призначено покарання у виді обмеження волі, 3 особам – арешт, 7 осіб отримали штрафи,  1 особу звільнено від відбування покарання через закінчення строку давності вчинення кримінальногоправопрушення

        Пресслужба Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області