Злочини рф в Україні: воєнні чи військові?

Публікуємо новий матеріал рубрики «#ВоєннийСтан», започаткованої нашим судом на початку березня з метою інформування громадян про юридичні особливості життя під час запровадженого правового режиму воєнного стану.  

Повномасштабне вторгнення рф в Україну – беззаперечно, злочин, проте який: воєнний чи військовий? Важливо розібратись із цими поняттями, аби точно знати, яку саме відповідальність понесе країна-агресор.

Військові злочини – то злочини проти встановленого порядку несення або проходження військової служби, вчинені військовослужбовцями, а також військовозобов’язаними та резервістами під час проходження зборів. Це, приміром, невиконання наказу керівництва, дезертирство, втрата військового майна, розголошення військової таємниці, добровільна здача в полон тощо. Кримінальний кодекс України містить окремий розділ, присвячений цій категорії злочинів.

Відповідають за такі правопорушення військовослужбовці ЗСУ, СБУ, Держприкордонслужби, Нацгвардії та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, а також Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України тощо. Справи про притягнення винних до кримінальної відповідальності розглядають місцеві суди загальної юрисдикції.

Тепер про воєнні злочини – це порушення законів та звичаїв війни, перелік яких закріплено у Римському статуті Міжнародного кримінального суду (використання заборонених видів зброї, незаконна депортація, напади на об’єкти цивільної інфраструктури, удари по гуманітарним конвоям, геноцид тощо). Ці злочини належать до сфери міжнародного кримінального права, а деякі з них також передбачені національним законодавством України.

Притягнення до відповідальності здійснюється за результатами розгляду справ у Міжнародному кримінальному суді (не плутати з Міжнародним судом ООН, який також знаходиться у Гаазі, але має іншу компетенцію). Покарання за воєнні злочини передбачено як для безпосередніх учасників збройних формувань воюючої країни (комбатанти), так і для тих, хто віддавав злочинні накази. Важливим моментом є те, що воєнні злочини не мають терміну давності.

Отож, підсумуємо: військові злочини можуть мати місце лише у війську (у мирний та воєнний час), воєнні ж вчиняються виключно під час збройного конфлікту. Очевидно, що ворогу доведеться відповісти саме за воєнні злочини. Перемога за Україною!

Пресслужба Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області