Вирок у справі про колабораційну діяльність

Четвертого квітня Бердичівський міськрайонний суд постановив вирок у кримінальному провадженні щодо місцевого подружжя за фактом колабораціонізму. Справа надійшла до суду 31 березня 2022 року разом із клопотанням прокурора про розгляд у спрощеному провадженні, мотивованому тим, що обвинувачені беззаперечно визнали свою вину, дали згоду на розгляд без проведення судового засідання та їхньої участі, а також погодились з усіма обставинами, встановленими досудовим слідством.

А встановленим було те, що 17 березня цього року обвинувачені, котрі займаються підприємницькою діяльністю, перебуваючи між торговими рядами на території центрального ринку (публічне місце) у присутності багатьох громадян заперечували здійснення російської збройної агресії проти України та публічно закликали до підтримки рішень і дій держави-агресора. Діяння подружньої пари було кваліфіковано за частиною першою статті 111-1 Кримінального кодексу України (колабораційна діяльність). Це правопорушення з’явилось в законі лише нещодавно і наразі це перша така справа у практиці бердичівського суду.

Дослідивши матеріали провадження, суд дійшов висновку про доведеність винуватості бердичівлян у даному кримінальному проступкові. Під час прийняття кінцевого рішення було враховано загальні засади призначення покарання, ступінь тяжкості скоєного, характеристики обвинувачених, а також обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

Що ж до самої кари, то за вчинення даного правопорушення передбачено безальтернативний вид – позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю. Відповідно, суд був зобов’язаний прийняти рішення, виходячи саме з таких позицій кримінального закону. Далі, для кращого розуміння мотивації, подаємо частину постановленого вироку:

«Визначаючи вид таких посад та діяльності, суд враховує характер суспільно небезпечного діяння, вчиненого ОСОБА 1 та ОСОБА 2 (на час події вже понад 20 днів тривала повномасштабна збройна агресія РФ проти України, на всій території України від російської зброї гинули люди, в тому числі діти, знищувалася інфраструктура країни, майно громадян України, однак в умовах воєнного стану все це свідомо ігнорувалося обвинуваченими і обвинувачені у публічному місці, серед невизначеного кола осіб заперечували ці очевидні факти, закликали до підтримки РФ проти України, що вказує на спрямованість умислу осіб – заперечення самого існування української державності), приймає до уваги цілі та завдання законодавця при постановленні закону, враховує особи обвинувачених, які вину визнали, за матеріалами досудового розслідування щиро розкаялися у вчиненому та сприяли розкриттю кримінального правопорушення, при цьому мають похилий вік, позитивно характеризуються, займаються підприємницькою діяльністю. За таких умов, хоча обвинувачені і не обіймали які-небудь посади, але, враховуючи спрямованість умислу обвинувачених, які висловлювали бажання припинення існування Української держави, для досягнення мети покарання, пов'язаної зі збереженням в умовах воєнного стану, на майбутнє українського народу, нації, держави, суд приходить висновку про необхідність призначення обвинуваченим покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов'язані із виконанням функцій держави та місцевого самоврядування. Органами обвинувачення не встановлено та не зазначено, що обвинувачені під час вчинення кримінального правопорушення займалися якоюсь діяльністю, з якою це кримінальне правопорушення було пов'язане. На думку суду, саме призначене покарання є необхідним й достатнім для виправлення обвинувачених та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як ними так і іншими особами».

Таким чином, подружжю призначено покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов'язані із виконанням функцій держави та місцевого самоврядування, на строк 11 років. Запобіжний захід обвинуваченим не обирався.

Вирок іще не набув законної сили.

Пресслужба Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області