Труднощі перекладу, або як два варіанти прізвища до суду привели

У цікавій цивільній історії нещодавно розбирався Бердичівський міськрайонний суд – з’ясовував, а чи справді позивачеві належить свідоцтво про право власності на квартиру.

«Засумніватись» у тому, чи дійсно його це житло, бердичівлянина змусив… новий паспорт, прізвище в якому було написано з урахуванням інших мовних правил. От і вийшло, що за паспортом у чоловіка одне прізвище, а в документах на квартиру – інше. Така розбіжність створила перепони в реалізації права розпорядження помешканням, тому власник звернувся до суду. У своїй заяві просив встановити факт належності йому правовстановлюючого документа.

Суд уважно вивчив матеріали провадження та виявив, що написання прізвища позивача в усіх документах приватизаційної справи на квартиру відповідають його прізвищу за першим, уже неіснуючим паспортом. У новому ж написання прізвища відрізняється від попереднього варіанта. Крім того, суд дослідив копію свідоцтва про народження позивача, що було видане у 1967 році російською мовою. З’ясувалося, що саме через труднощі перекладу на українську чоловік і мав «різні» прізвища у своїх паспортах.

За наслідками розгляду заяву бердичівлянина про належність йому свідоцтва про право власності на квартиру було задоволено. Також закликаємо громадян бути завжди уважними до таких «дрібниць», як букви, особливо в документах.

Пресслужба Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області