Покарання за зловживання, або історія «пересічної» справи

Обманювали, що не обманюють: за зловживання процесуальними правами позивач і відповідач отримали штрафи від Бердичівського міськрайонного суду. А Житомирський апеляційний із цим рішенням погодився та відмовив позивачеві у задоволенні поданої апеляційної скарги.

На перший погляд, це була пересічна цивільна справа – про встановлення юридичного факту і зобов’язання вчинити певні дії. Один чоловік із Києва позивався до іншого чоловіка з Києва, аби встановити у судовому порядку факт відсутності в останнього боргу перед кредитною спілкою та зобов’язати його переоформити на позивача свій «Фольксваген». Чоловік зазначив у позові, що уклав із відповідачем угоду, у якій обіцяв допомогти йому погасити кредит в обмін, що той за це переоформить на нього авто. Однак після сплати заборгованості відповідач нібито почав «відхрещуватись», що позивач давав йому кошти, тож і свою автівку переоформлювати не збирався. 

Першу позовну заяву суд чоловіку повернув, надавши час на приведення її у відповідність до вимог ЦПК України. А після усунення ним недоліків було розпочато провадження, розгляд якого відбувався без участі сторін, про що вони самі ж просили. До речі, відповідач не заперечив проти задоволення цього позову, а позивач у заяві, як годиться, вказав: «Підтверджую, що мною не подано іншого позову (позовів) до цього ж Відповідача з цим самим предметом та з цих самих підстав».

Розібравшись у справі, бердичівський суд з’ясував, що кияни недобросовісно користуються процесуальними правами, бо в Єдиному державному реєстрі судових рішень відшукалось одразу 5 тотожних позовів, поданих протягом півроку до різних судів. Відповідно, через  подання декількох позовів до одного й того самого відповідача з тим самим предметом і з тих самих підстав, суд мав право залишити дану позовну заяву без руху, що і було зроблено.

Також суд дійшов висновку, що «позивач зловживає процесуальними правами, бо, з метою отримання позитивного рішення, подає протягом тривалого часу у різні судові  установи аналогічні позови, однак про це не повідомляє у своїх позовних заявах». Подаючи недостовірну інформацію, чоловік вводить суд в оману та маніпулює судовими установами, а відповідач своїми заявами про визнання позовних вимог сприяє в отриманні таким шляхом бажаного рішення.

За введення суду в оману і з метою запобігання зловживанню процесуальними правами, учасників цього процесу (позивача й відповідача) було оштрафовано на три і дві з половиною тисяч гривень відповідно. Позивач вирішив дану ухвалу оскаржити - у частині про застосування до нього заходів процесуального примусу. Намагався переконати суд апеляційної інстанції в тому, що… узагалі «не подавав до Бердичівського міськрайонного суду позовну заяву, заяву про виправлення недоліків і нікого не уповноважував на такі дії».

Дослідивши матеріали справи, Житомирський апеляційний суд дійшов до переконання, що у суді першої інстанції зробили правильний висновок про те, що позивач зловживає процесуальними правами шляхом подання в різні судові установи України аналогічних позовів, тобто, вчиняє дії, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями. Тому апеляційну скаргу було залишено без задоволення, а ухвалу бердичівського суду - без змін.

Читайте новини суду також у Фейсбуці.

Пресслужба Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області