До колонії за угон мінівена відправиться злочинний дует бердичівлян

Оголошено вирок двом бердичівлянам, визнаних винуватими у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненому групою осіб. Молодикам 22 і 25 років, обидва неодноразово судимі. Старший з них відбув попереднє покарання за рік до угону «Мерседеса», а молодший вдався до злочинних діянь уже за два тижні після виходу із в’язниці.

Окрім незаконного заволодіння чужим мінівеном, 22-річному обвинуваченому інкримінували ще й два епізоди вчинення хуліганських дій, причетність до яких було повністю доведено в ході судового розгляду. Отож, про усе по порядку.

Наприкінці лютого минулого року цей парубок звільнився із місця позбавлення волі, де пробув 4 роки. А вже у середині березня камінцем потрощив серед ночі припаркований на вулиці Героїв України автомобіль – розбив лобове, пасажирське та скло дверцят багажника. Помітивши перехожих, намагався втекти, однак був затриманий господарем авта, який вибіг із будинку поглянути, що трапилось. Чоловік передав порушника викликаному екіпажу полісменів, а ті завезли його до центру детоксикації, аби протверезів. Однак і там обвинувачений добряче «відзначився»: відмовився від огляду на стан сп’яніння, був агресивний, матюкався до персоналу, потім викруткою вдарив по віконному склу у приймальні. Далі виліз на підвіконня, добив ногою 8-міліметрове скло та жбурлявся уламками у працівників витверезника. Вгамували пацієнта лише за допомогою правоохоронців. В обох випадках дії молодика було кваліфіковано як хуліганство (частина 1 статті 296 КК України).

А третій злочинний епізод - автоугон - він провернув уже зі старшим «товаришем». Було це вночі на початку минулого квітня. Спочатку разом неподалік фортеці вони випивали, потім помітили у дворі на Соборній «Мерседес Бенц Віто», завели його й поїхали нічними вулицями. На Ново-Іванівській, не впоравшись із керуванням, влетіли у чийсь город. Детальних обставин тих подій молодики, за їхніми словами, не пам’ятають, бо були напідпитку. А 25-річний парубок узагалі повністю заперечував причетність до угону. Сказав, що це знайомий захотів узяти автомобіль покататись, він же просто чекав його на розі будинку. Потім під’їхав «Мерседес», він сів на пасажирське місце, а коли транспортний засіб застряг, довелося пересісти за кермо, бо приятель вийшов підштовхнути. Молодий чоловік наголошував, що не знав про те, що авто крадене, і «не можна карати його лише за те, що він невчасно у ньому опинився».

Молодший обвинувачений тим часом усю вину брав на себе. Сказав, що проник до салону сам, знайшов у бардачку ключі, завів атівку, підібрав приятеля біля будинку на Соборній і нічого йому про свої дії не сказав. Ретельно розібравшись в усіх зібраних та досліджених доказах, суд дійшов до переконання, що, попри різницю у показаннях, винні в угоні обидва обвинувачені.

Серед свідків у справі була випадкова перехожа, яка тієї ночі скорочувала шлях додому через подвір’я на Соборній. Спочатку увагу жінки привернув звук розбитого скла, а невдовзі вона не лише почула, а й побачила, як двоє хлопців зі словами: «Давай швидше!» залазять до припаркованого біля під’їзду буса. Дані слідчого експерименту, проведеного на досудовому слідстві за її участю (до часу судового розгляду очевидиця померла), і стали одним із численних доказів підтвердження саме спільної участі молодиків у незаконному заволодінні автом. Крім того, факт перебування старшого з обвинувачених у бусі, подальше пересідання за кермо (на якому виявили плями лише його крові) та намагання зрушити з місця не оспорювався навіть стороною захисту. Єдине, що іще потребувало доведення, було те, чи знав молодик про справжнє походження мінівена.

Суд зробив висновок, що знав. По-перше, навряд чи у пересічних авто пасажири перебувають у салоні, де розбито скло, валяються його уламки, а на передньому сидінні узагалі лежить… цеглина. По-друге, малоймовірно, що хтось посеред ночі добровільно дозволить покататися на «Мерседесі» юнаку, який ніколи не мав водійського посвідчення та два тижні тому вийшов із тюрми. І по-третє, після потрапляння у дорожню пригоду кинути авто прямо на місці замість покликати на допомогу можна лише у тому разі, якщо зовсім байдуже до його подальшої долі. Відповідно, усі заперечення одного з молодиків були розцінені судом як намагання уникнути відповідальності, або хоча б її пом’якшити. 

За вироком, обидва бердичівлянина отримали позбавлення волі. Один, котрий не визнавав своєї вини, має провести у в’язниці п’ять із половиною років. Інший, який за кілька днів до угону встиг ще й похуліганити, отримав шість років ув’язнення. Протягом 30-ти днів судове рішення підлягає оскарженню.

Замість післямови. Після в’їзду у город зловмисники залишили потрощеного «Мерседеса» напризволяще, одначе так і не вгамувались: ідучи сусідньою вулицею, били цеглою вікна припаркованих там автівок. Саме через це і були затримані поліцією.

Читайте наші новини також у Фейсбуці.

Пресслужба Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області