Чоловік довів безпідставність позову про позбавлення його батьківських прав

Це одна із тих справ, яка переконливо демонструє: суд не тільки призначає покарання (як прийнято вважати), а завжди розбирається у найменших деталях, вирішує непрості людські спори, захищає порушені права і робить це із дотриманням усіх законів, у тому числі – законів справедливості.

У нашій останній у 2020-му публікації розповідаємо історію про те, як один бердичівський татусь відстояв своє право на батьківство, хоча колишня дружина хотіла позбавити його батьківських прав щодо сина. Як з’ясувалось під час судового розгляду, хлопчик народився невдовзі після розлучення батьків, а відповідно до законодавства, дитина, народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу (або визнання його недійсним), походить від подружжя. Позивачка стверджувала, що колишній чоловік із часу появи малюка на світ не виконує своїх батьківських обов’язків, тому і слід його їх позбавити та стягнути аліменти на утримання дитини.

Чоловік проти аліментів не заперечував (лише просив призначити трохи менший розмір) і додав, що дружина не повідомила його про вагітність, а до моменту подачі позову взагалі гадав, що дитина – не його. Коли ж дізнався протилежне, виявив бажання і спілкуватись із малюком, і брати участь у його вихованні. Свідчення родичів сторін були суперечливими у частині, коли саме чоловік дізнався про батьківство – до чи вже після розірвання шлюбу. Проте жодних заперечень не викликав той факт, що відповідач, відколи дізнався про позов щодо позбавлення його батьківських прав, таки робив кроки для встановлення зв’язку із сином: бачився з ним, купував гостинці, переказував кошти тощо.

Позбавити батька чи матір батьківських прав суд може лише у разі їхнього ухилення від виконання обов’язків щодо дитини. Адже навіть після розлучення батьки зобов’язані брати участь у вихованні дитини, піклуватись про її здоров’я та належний розвиток. Тому у справах, що стосуються дітей, суд завжди діє з особливою уважністю, адже головне – не зашкодити інтересам малечі. Також, зважаючи на практику ЄСПЛ, у вирішенні подібних питань суд, серед іншого, має оцінювати і поведінку відповідача, бо уже сам факт заперечення ним «перспективи» позбавлення батьківських прав може свідчити про інтерес до дитини.  

Бердичівський міськрайонний суд не погодився із висновком органу опіки про доцільність позбавлення чоловіка батьківських прав, доданим до матеріалів справи, бо вказані в ньому обставини не знайшли свого підтвердження. Те, що побачень у сина із батьком було небагато, іще не свідчить про ухилення останнього від покладених обов’язків, позаяк ці обставини не залежали тільки від його волі. Навпаки, чоловікова поведінка вказує на те, що він любить дитину, хоче займатись її вихованням і готовий її утримувати.

Тому у задоволенні позову жінки в частині про позбавлення відповідача батьківських прав суд відмовив за безпідставністю. А от аліменти з чоловіка стягнули у тому обсязі, в якому просила позивачка – півтори тисяч гривень щомісяця з моменту винесення судового рішення до досягнення хлопчиком повноліття. Рішення іще не набрало законної сили.

Читайте наші новини також у Фейсбуці.

Пресслужба Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області