«В гості до суду» запросила журналістів бердичівська Феміда

6 жовтня у Бердичівському міськрайонному суді з нагоди Дня юриста відбувся престур «В гості до суду», під час якого журналісти зазирнули до різних куточків установи, подивились засідання у режимі відеоконференції та власноруч спробували підшити справу.

Довідково: У приміщенні по вулиці Житомирській, 30-а суд розташовується із 1977 року. Тривалий час тут працювали Бердичівський міський та Бердичівський районний суди, у 2004-му році їх об’єднали в один – Бердичівський міськрайонний суд. Кількість працівників за штатним розписом становить 59 осіб, з них 12 суддів. Фактично нині працюють вісім, здійснюють правосуддя шестеро суддів.

У ході престуру журналісти отримали змогу побачити Бердичівський міськрайонний суд «зсередини», аби краще зрозуміти, як побудовано роботу, які підрозділи і навіщо в ньому функціонують. Екскурсія почалась із відвідання конвойного приміщення із камерами для підсудних. Судовий розпорядник Олег Біляєв розповів, що майже щодня до суду для участі у засіданнях під конвоєм із житомирського СІЗО привозять обвинувачених. Також під охороною доставляють підозрюваних, щодо яких має вирішуватись питання про взяття під варту, та інколи уже засуджених осіб для участі у розгляді справ у порядку виконання вироків.

Журналістів провели службовими сходами до однієї із трьох судових зал, пристосованих для розгляду кримінальних проваджень за участю слідчо-заарештованих. Їх легко упізнати по скляних кабінах, встановлених замість металевих «кліток». Останніх у вітчизняних судах уже не зустріти. «Такі заміни було проведено на виконання вимог чинного Кримінального процесуального кодексу та відповідно до норм і стандартів утримання підсудних, які існують у Європі, - зазначила суддя Бердичівського міськрайонного суду Тетяна Вдовиченко. - Дані конструкції міцні, забезпечують надійну ізоляцію обвинувачених та захищають учасників судового засідання від протиправних дій як з боку підсудних так і по відношенню до них самих».

Далі журналісти побачили, як проходить судове засідання із використанням відеоконференцзв’язку. Дізналися, що змога взяти участь у розгляді справи у режимі відеоконференції є у будь-кого з учасників кримінального, адміністративного, цивільного чи господарського процесів. За останні півроку у Бердичівському міськрайонному суді відбулось майже 150 таких засідань.

Не останню роль у тому, аби будь-яке засідання відбулось, відіграє секретар судового засідання. Він перевіряє явку сторін на слухання, про що потім доповідає головуючому судді, також веде журнал судового засідання, здійснює технічну фіксацію процесу, проводить завчасний виклик учасників до суду, надає їм матеріали справи для ознайомлення тощо. А ще одна складова роботи, яка потребує своєчасного і скрупульозного виконання, – формування та оформлення судових справ. За допомогою секретаря судового засідання Лілії Соломянюк журналісти не тільки побачили цю «технологію», а й спробували власноруч підшити документ. Найтовстішими виходять кримінальні справи, у практиці бердичівського суду траплялися такі, що мали понад 30 томів по 250 сторінок у кожному!

Наступною зупинкою учасників престуру став архів, під який у суді відведено 4 кімнати. Кожна – для зберігання окремої категорії справ. Інна Олексієнко, архіваріус Бердичівського міськрайонного суду, навіть із заплющеними очима легко зорієнтується у високих стелажах томів людських доль. Зберігаються вони тут від трьох до сімдесяти п’яти років, що визначено у відповідному наказі Державної судової адміністрації. Коли приходить час, справи знищують, а от усі оригінали прийнятих судових рішень дбайливо зберігаються протягом 75 років, після чого передаються до державного архіву судових рішень.

Що відбувається із позовом після його подачі до суду? Яким чином проходить авторозподіл справ? Як судитися із кривдником, якщо не знаєш, де він живе? Відповіді на ці та інші питання журналісти отримали, подивившись передачу «Судова справа від А до Я». А на завершення заходу поспілкувалися із керівником апарату Бердичівського міськрайонного суду Анжелою Постемською. Висловили свої враження від побаченого, обмінялись думками щодо подальшої співпраці. Також кореспонденти стали першими, хто зробив записи у «КПК» суду – це «Книга Позитивних Коментарів», яку надалі будуть поповнювати своїми дописами учасники інших комунікаційних заходів. «Бердичівський міськрайонний суд завжди відкритий для спілкування із громадськістю, яка має знати про те, як працює установа, які справи тут розглядаються, як звернутись до суду за захистом своїх конституційних прав тощо», - зазначила керівник апарату.

Стежте за нашими новинами також у Фейсбуці. 

Пресслужба Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області