Правила внутрішнього трудового розпорядку

„З А Т В Е Р Д Ж ЕНО ”

Зборами трудового колективу  Бердичівського міськрайонного суду

Протокол №  2  від 01.02.2017 року

ПРАВИЛА

ВНУТРІШНЬОГО ТРУДОВОГО РОЗПОРЯДКУ СУДДІВ, ПРАЦІВНИКІВ ПАТРОНАТНОЇ СЛУЖБИ, СЛУЖБОВЦІВ ТА РОБІТНИКІВ АПАРАТУ БЕРДИЧІВСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ

1.     ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Відповідно до Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

2. Правила внутрішнього трудового розпорядку спрямовані на забезпечення трудової дисциплини, раціонального використання робочого часу, підвищення якості й продуктивності праці шляхом свідомого і сумлінного виконання працівниками суду своїх трудових обов’язків.

3.     Діяльність суддів, працівників патронатної служби, службовців та робітників апарату суду (далі - працівників суду) грунтується на таких основних принципах:

-         служіння народу України;

-         демократизму та законності;

-         гуманізму і соціальної справедливості;

-         пріоритету прав людини і громадянина;

-         професіоналізму, компетентності, чесності, відданості справі;

-         персональної відповідальності за виконання службових обов’язків і дисципліни;

-          дотримання прав та законних інтересів підприємств, установ, об’єднань громадян.

ІІ. ПОРЯДОК ПРИЙНЯТТЯ І ЗВІЛЬНЕННЯ ПРАЦІВНИКІВ СУДУ

4. Працівники суду приймаються на роботу відповідно до Конституції України, Закону України „Про судоустрій і статус суддів”, діючого трудового законодавства шляхом укладення трудового договору.

5. Під час укладення трудового договору громадяни зобов’язані подати:

- заяву про прийняття на роботу;

- паспорт або інший документ, що посвідчує особу;

- трудову книжку, оформлену в установленому порядку;

 -  документ про освіту;

-         довідку про присвоєння ідентифікаційного номера;

-         військовий квиток;

-         подання судді та заяву (для працівників патронатної служби)

6. Прийом на роботу працівників оформлюється наказом, який оголошується під розпис.

7. Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ не було видано, але працівника фактично було допущено до роботи.

8. Особі, запрошеній на роботу в порядку переведення з іншого підприємства, установи, організації не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

9. Під час укладення трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою відповідності працівника займаній посаді. Умова про випробування повинна бути застережена в наказі про прийняття на роботу.

 Строк випробування під час прийняття на роботу робітників не може перевищувати – 1 місяця, а інших категорій працівників – 3 місяці.

10.  При прийнятті працівника на роботу керівник апарату суду, заступник керівника апарату суду:

-         роз’яснює працівникові його права й обов’язки та істотні умови праці;

-          ознайомлює працівника з Правилами внутрішнього трудового розпорядку та посадовою інструкцією під розпис;

-         визначає працівникові робоче місце, забезпечує його необхідними для роботи засобами;

-         інструктує працівника щодо техніки безпеки, протипожежної охорони.

11. На осіб, які вперше прийняті на роботу, заводяться трудові книжки. Ведення трудових книжок здійснюється згідно з „Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях”, затвердженої спільним наказом Мінпраці, Мінюсту і Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58.

Трудові книжки працівників зберігаються, як документи суворої звітності та відповідальність за ведення обліку, зберігання та видачу трудових книжок покладається на відповідальну особу за ведення кадрового діловодства.

12. Працівник патронатної служби, службовець, та робітник апарату суду має право розірвати трудовий договір за своєю ініціативою, попередивши керівника апарату суду за два тижні. Після закінчення цього строку працівник має право припинити роботу, а керівник, відповідно до ст.38 КЗпП України, не має права затримувати проведення розрахунку та звільнення працівника з роботи, а також зобов’язаний в день звільнення видати працівникові трудову книжку.

У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу з поважних причин, трудовий договір повинен бути розірваний у строк, про який просить працівник.

13. Розірвання трудового договору з ініціативи керівництва суду допускається у випадках, передбачених чинним законодавством України.

14. Припинення трудового договору оформлюється наказом керівника апарту суду.

15. В день звільнення, який є останнім днем роботи,  відповідальна особа за ведення кадрового діловодства видає працівнику трудову книжку із занесенням до неї запису про звільнення та бухгалтерія ТУ ДСА України в Житомирській області проводить з ним остаточний розрахунок.

ІІІ. ОСНОВНІ ПРАВА Й ОБОВ’ЯЗКИ ПРАЦІВНИКІВ СУДУ.

16. Працівники суду мають право:

1) користуватися правами і свободами, які гарантуються громадянам Конституцією України та Законами України;

2) брати участь у розгляді питань і прийнятті рішень у межах своїх повноважень;

3) на повагу особистої гідності, справедливого і шанобливого ставлення до себе з боку співробітників і громадян;

4) вимагати затвердження керівником чітко визначеного обсягу службових повноважень за посадою;

5) на оплату праці залежно від посади, яку вони займають, рангу, який їм присвоюється, досвіду, стажу роботи;

6) на здорові, безпечні та належні для високопродуктивної роботи умови праці;

7) захищати свої законні права та інтереси у вищих державних органах та в судовому порядку.

Працівники мають також інші права, відповідно до чинного законодавства України.

17. Працівники суду зобов’язанні:

1) дотримуватись Конституції України та інших актів законодавтсва України;

2) не допускати порушень прав і свобод людини та громадянина;

3) сумлінно виконувати свої службові обов’язки, проявити ініціативу та творчість, постійно вдосконалювати організацію своєї роботи;

4) виконувати свої посадові обов’язки чесно, неупереджено, не надавати будь-яких переваг та не виявляти прихильності до окремих фізичних і юридичних осіб, політичних партій, рішуче виступати проти антидержавних сил і проявів, які загрожують порядку в суспільстві або безпеці громадян;

5) шанобливо ставитись до громадян, співробітників, дотримуватись високої культури спілкування, не допускати дій і вчинків, які можуть  зашкодити інтересам держави;

6) забезпечувати, щоб фінансові та матеріальні ресурси, які їм доручені використовувались раціонально, економно;

7) постійно поліпшувати  стан відповідності своїх умінь, знань і навичок функціям та завданням займаної посади, підвищувати свій професійний, інтелектуальний та культурний рівень шляхом самоосвіти;

8) своєчасно і точно виконувати рішення органів державної влади, розпорядження і вказівки голови суду та керівника апарату суду;

9) діяти в межах своїх повноважень; у разі одержання доручення, яке суперечить чинному законодавству, працівник зобов’язаний невідкладно в письмовій формі повідомити про це особу, яка дала це доручення, а в разі наполягання на його виконання – повідомити голову суду;

10) виконувати вимоги з охорони праці, техніки безпеки, протипожежної безпеки, виробничої санітарії;

11) суворо дотримуватись вимог щодо заборони паління в приміщенні суду.

Працівники суду несуть також інші обов’язки, відповідно до чинного законодавтсва України.

18. Коло обов’язків, що їх виконує кожний працівник за своєю кваліфікацією чи посадою, визначається посадовими інструкціями, тарифно-кваліфікаційними довідниками робіт і професій  робітників.

ІV. ОСНОВНІ ОБОВ’ЯЗКИ ВЛАСНИКА АБО УПОВНОВАЖЕНОГО НИМ ОРГАНУ.

19. Керівник апарату суду зобов’язаний:

1) під час укладення трудового договору роз’яснити працівникові його права і обов’язки, проінформувати про умови праці та розмір заробтної плати;

2) належним чином організувати працю та забезпечити кожного працівника робочим місцем;

3) забезпечити здорові та безпечні умови праці;

4) затвердити чітко визначений обсяг  службових повноважень за посадою кожного працівника;

5) контролювати виконання працівниками вимог законодавства, правил внутрішнього трудового розпорядку, застосувати до порушників дисципліни заходи дисциплінарного впливу;

6) неухильно дотримуватись вимог чинного законодавства про працю, правил з охорони праці;

7) постійно вдосконалювати організацію роботи суду, забезпечувати підвищення кваліфікації та професійної майстерності працівників;

8) створювати умови для ефективного використання робочого часу, підтримувати та розвивати ініціативу та активність працівників.

V. РОБОЧИЙ ЧАС І ЙОГО ВИКОРИСТАННЯ.

ЧАС ВІДПОЧИНКУ.

20. В суді встановлений п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями – суботою та неділею.

Початок роботи о 8-45, кінець робочого дня о 18-00, у п’ятницю – 16-45.

Напередодні святкових та неробочих днів, тривалість роботи працівників суду скорочується на одну годину, згідно ст.73 КЗпП України.

21. Працівникам суду надається щодня перерва для відпочинку та харчування з 13-00 до 14-00. Перерва не включається в робочий час, працівники використовують час перерви на свій розсуд і можуть відлучатись з місця роботи.

22. Надурочна та робота у вихідні й святкові дні, не допускається.

Залучення працівників до надурочної роботи, роботи у вихідні, святкові та неробочі дні провадиться у випадках та за умов, передбачених чинним законодавством, за письмовим наказом голови суду або керівника апарату суду.

Робота у святкові, неробочі та вихідні дні компенсується відповідно до трудового законодавства.

23. Працівникам надається відпустка із збереженням заробітної плати відповідно до Закону України „ Про відпустки”.

Щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менше 24 календарних днів, суддям – 30 робочих днів.

В разі наявності стажу на посаді судді понад 10 років судді надається щорічна додаткова оплачувана  відпустка за вислугу років тривалістю 15 календарних днів у порядку, встановленому законодавством.

Працівникам надається також інші додаткові відпустки відповідно до чинного законодавства.

24. Черговість надання відпусток визначається графіком, який затверджується головою суду не пізніше 15 січня на кожен календарних рік. Складається графік з урахуванням необхідності забезпечення нормальної діяльності суду та особистих інтересів працюючих.

Графік доводиться до відома всіх працівників.

25. Надання відпусток оформлюється наказом керівника апарату суду, суддям – наказом голови суду.

26. Забороняється ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років підряд.

27. За рішенням голови суду судді можуть бути відкликані з відпустки. Частина невикористаної відпустки, яка залишається, надається в будь-який інший час відповідного року чи приєднується до відпустки в наступному році.

Відкликання зі щорічної відпустки інших працівників допускається за згодою працівника лише для відвернення стихійного лиха, для відвернення нещасних випадків, загибелі або псування майна та в інших випадках, передбачених законодавством.

28. Працівникам, які навчаються у вищих навчальних закладах, навчальних закладах післядипломної освіти та аспірантурі, надаються додаткові оплачувані відпустки у зв’язку з начанням.

VІ. ЗАОХОЧЕННЯ ЗА УСПІХИ В РОБОТІ.

29. За зразкове виконання своїх обов’язків, тривалу і бездоганну роботу й інші досягнення в роботі застосовуються такі заохочення:

-         оголошення подяки;

-         преміювання;

-         нагородження почесною грамотою.

30. Працівникам, які успішно і сумлінно виконують свої трудові обов’язки надається перевага під час просування по службі.

31. Заохочення оголошуються в наказі керівника апарату  суду, доводяться до відома працівника і заносяться до трудової книжки.

VII. СТЯГНЕННЯ ЗА ПОРУШЕННЯ ТРУДОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ.

32. За порушення трудової дисципліни, цих Правил до працівників застосовується один з таких заходів стягнення:

- догана;

- звільнення.

33. Дисциплінарні стягнення застосовуються керівником апарату суду  та оформляються наказом, який оголошується працівникові під розписку.

34. Дисциплінарні стягнення застосовуються безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, без урахування часу звільнення працівника від роботи у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпусці. Дисциплінарне стягнення накладається не пізніше шести місяців з дня вчинення проступку. За кожне порушення трудової дисципліни  накладається лише одне дисциплінарне стягнення.

35. Якщо протягом року з дня накладення дисциплінарного стягнення працівника не піддано новому дисциплінарному стягненню, то він вважажється таким, що не мав його.

Якщо працівник не допустив нового порушення трудової дисципліни і до того ж проявив себе як сумлінний працівник, стягнення може бути зняте до закінчення одного року. Протягом строку дії дисциплінарному стягнення заходи заохочененя до працівника не застосовуються.