Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Аліменти, а точніше аліментне зобов'язання це правовідносини, які виникають на підставі передбачених законом юридичних фактів: угоди про сплату аліментів або рішення суду про стягнення аліментів, у силу якого одні члени родини вправі вимагати виплати аліментів від інших членів родини, а останні зобов'язані їх виплачувати. Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов’язані утримувати дитину до її повноліття.
Порядок стягнення аліментів на дитину розрізняється залежно від того, чи буде це добровільна угода батьків або прийдеться в судовому порядку відстоювати інтереси дитини, звернувшись із позовною заявою про стягнення аліментів.
Для початку розглянемо питання про добровільне виконання аліментного обов'язку. У цих цілях батьки повинні укласти угоду про сплату аліментів на дитину. Дана угода у відповідності із Сімейним кодексом України повинна бути обов'язково посвідчена у нотаріуса, у іншому випадку вона є недійсною. Угодою можна встановити спосіб і порядок сплати аліментів на дитину (наприклад, одноразово у твердій сумі або періодичних платежах, шляхом надання грошей або іншого майна і т.д.).
Однак, найчастіше колишньому подружжю не вдається досягти домовленості про сплату аліментів і стягнення аліментів необхідно здійснювати в судовому порядку.
Розмір аліментів, стягуваних у судовому порядку, визначається з урахуванням правил, встановлених статтею 182 Сімейного Кодексу України. Аліменти на дітей стягуються з батька (або матері, якщо діти залишилися з батьком) шляхом встановлення щомісячних платежів у частковому відношенні до заробітку (доходу) платника (наприклад ¼ частина всіх видів доходів), але не менше, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Розмір цих часток може бути як збільшений судом, так і зменшений з урахуванням матеріального положення сторін і інших обставин, що заслуговують на увагу.
Крім стягнення аліментів у вигляді частки від суми заробітку суд за заявою однієї із сторін може розрахувати аліменти у твердій сумі (наприклад, 700 гривень щомісяця). Такий варіант можливий, якщо платник має не постійний, мінливий дохід.
Звільнення (відмова) від сплати на користь дітей аліментів, установлених судовим рішенням або угодою сторін, завіреною нотаріусом, неприпустимі. Однак, матеріальне становище сторін може змінитися. Тому, Сімейний кодекс допускає можливість зменшення (збільшення) розміру аліментів. Зміна встановленого судом розміру аліментів можлива тільки за рішенням суду. Позов до суду про зміну розміру аліментів може бути заявлений як платником аліментів, так і їхнім одержувачем. Позов про зменшення (збільшення) розміру аліментів подається за місцем перебування утримувача (платника) аліментів. Ознайомитися із зразком позову про стягнення аліментів можна тут.