Інформація щодо стягнення аліментів

Аліменти, а точніше аліментне зобов'язання - це правовідносини, які виникають на підставі передбачених законом юридичних фактів: угоди про сплату аліментів або рішення суду про стягнення аліментів, у силу якого одні члени родини вправі вимагати виплати аліментів від інших членів родини, а останні зобов'язані їх виплачувати. Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов’язані утримувати дитину до її повноліття.

Порядок стягнення аліментів на дитину розрізняється залежно від того, чи буде це добровільна угода батьків або прийдеться в судовому порядку відстоювати інтереси дитини, звернувшись із позовною заявою про стягнення аліментів.

Для початку розглянемо питання про добровільне виконання аліментного обов'язку. У цих цілях батьки повинні укласти угоду про сплату аліментів на дитину. Дана угода у відповідності із Сімейним кодексом України повинна бути обов'язково посвідчена у нотаріуса, у іншому випадку вона є недійсною. Угодою можна встановити спосіб і порядок сплати аліментів на дитину (наприклад, одноразово у твердій сумі або періодичних платежах, шляхом надання грошей або іншого майна і т.д.).

Однак, найчастіше  колишньому подружжю не вдається досягти домовленості про сплату аліментів і стягнення аліментів необхідно здійснювати в судовому порядку.

Відповідно до ст. 182 Сімейного Кодексу України, обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів:

1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

4) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;

5) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

6) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Крім стягнення аліментів у вигляді частки від суми заробітку суд за заявою однієї із сторін може розрахувати аліменти у твердій сумі (наприклад, 700 гривень щомісяця). Такий варіант можливий, якщо платник має не постійний, мінливий дохід.

Звільнення (відмова) від сплати на користь дітей аліментів, установлених судовим рішенням або угодою сторін, завіреною нотаріусом, неприпустимі. Однак, матеріальне становище сторін може змінитися. Тому, Сімейний кодекс допускає можливість зменшення (збільшення) розміру аліментів. Зміна встановленого судом розміру аліментів можлива тільки за рішенням суду. Позов до суду про зміну розміру аліментів може бути заявлений як платником аліментів, так і їхнім одержувачем. Позов про зменшення (збільшення) розміру аліментів подається за місцем перебування утримувача (платника) аліментів.

Судові рішення про стягнення аліментів виконуються згідно з Законами України «Про виконавче провадження» та іншими нормативно-правовими актами.

Звертаємо увагу, що навіть в умовах воєнного стану виконання рішень про стягнення аліментів залишається пріоритетом.