Практика розгляду справ про адмінправопорушення передбачені ст. 41 КУпАП за 2012 рік

УЗАГАЛЬНЕННЯ

Практики розгляду справ про адміністративні правопорушення передбачені ст.41 КУпАП  в 2012 році та 1 кварталі 2013 року

            Право кожного тромадянина на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом, право відпочинок, інші права, що стосуються праці, гарантовано ст.ст.43-45 Конституції України, іншими законодавчими та нормативними актами.

            Зокрема, основні трудові права працівників закріплено у ст.2 Кодексу законів про працю України. Даним законом встановлено, що право громадян України на працю, - тобто і одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, - включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи, забезпечується державою. Держава створює умови для ефективної зайнятості населення, сприяє працевлаштуванню, підготовці і підвищенню трудової кваліфікації, а при необхідності забезпечує перепідготовку осіб, вивільнюваних у результаті переходу на ринкову економіку.         Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою. Працівники мають право на відпочинок відповідно до законів про обмеження робочого дня та робочого тижня і про щорічні оплачувані відпустки, право на здорові і безпечні умови праці, на об'єднання в професійні спілки та на вирішення колективних трудових конфліктів (спорів) у встановленому законом порядку, на участь в управлінні підприємством, установою, організацією, на матеріальне забезпечення в порядку соціального страхування в старості, а також у разі хвороби, повної або часткової втрати працездатності, на матеріальну допомогу в разі безробіття, на право звернення до суду для вирішення трудових спорів незалежно від характеру виконуваної роботи або займаної посади, крім випадків, передбачених законодавством, та інші права, встановлені законодавством.                                                 

            Стаття 265 Кодексу законів про працю вказує на те, що особи, винні в порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

            Так адміністративну відповідальність за порушення вимог законодавства про працю про   охорону   праці,   встановлено   ст.41   Кодексу   України   про   адміністративні правопорушення.                                                                                                                                           Зокрема частина перша статті 41 КУпАП передбачає відповідальність за порушення встановлених термінів виплати пенсій, стипендій, заробітної плати, виплата їх не в повному обсязі, терміну надання посадовими особами підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та фізичними особами - підприємцями працівникам, у тому числі колишнім, на їхню вимогу документів стосовно їх трудової діяльності на даному підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи - підприємця, необхідних для призначення пенсії (про стаж, заробітну плату тощо), визначеного Законом України "Про звернення громадян", або надання зазначених документів, що містять недостовірні дані, порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення.                                                                                                                                                         Санкція цієї частини статті передбачає накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

            Частина 2 статті 41 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці крім порушення, передбаченого частиною третьою цієї статті, та передбачає накладення штрафу

на працівників від чотирьох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частина 3 статті 41 КУпАП встановлює відповідальність за порушення встановленого порядку повідомлення (надання інформації) центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, про нещасний випадок на виробництві, та передбачає накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю, і на фізичних осіб, які не мають статусу підприємців та використовують найману працю, від двадцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В ході узагальнення судової практики розгляду справ про адміністративні правопорушення у сфері порушення вимог законодавства про працю та про охорону праці встановлено наступне.

Впродовж 2012 року на розгляд до Бердичівського міськрайонного суду надійшло 112 справ про адміністративні правопорушення передбачені ст.41 КУпАП. При цьому, на початок 2012 року на розгляді в суді перебувало також 6 справ про адміністративні правопорушення передбачені вказаною статтею, що надійшли до суду у минулому звітному періоді (2011 році). 9 зі справ, що надійшли до суду у 2012 році, склали залишок на початок 2013 року.

Таким чином у 2012 році суддями Бердичівського міськрайонного суду було розглянуто 104 справи про адміністративні правопорушення передбачені ст.41 КУпАП Щодо 104 осіб.

            Аналіз результатів розгляду таких справ засвідчив наступне:

            -                 за наслідками розгляду 62 (59,6%), з вказаних справ, суддями прийнято

                               рішення про накладення на винних осіб адміністративного стягнення;

            -                 за результатами розгляду 34 справ (32,7%), встановлені порушення було                              визнано малозначними та справи були закриті зі звільненням порушників                       від адміністративної відповідальності;

            -                  7    (6,73%)   справ   закрито   у   зв'язку   з   відсутністю   події   і   складу

                               адміністративного правопорушення;

            -                 1   (0,96%)  справу закрито у зв'язку з  закінченням  строків накладення

                               адміністративного стягнення;

            -                 5    (4,8%)    справ   повернуто    уповноваженим    органам   для                                                        належного оформлення.

            Впродовж першого кварталу 2013 року суддями Бердичівсього міськрайонного суду розглянуто 21 справу про адміністративні правопорушення передбачені ст.41 КУпАП.        Аналіз результатів розгляду таких справ засвідчив наступне:                                      -          -               за наслідками розгляду 7 (33,3%), з вказаних справ суддями прийнято

                             рішення про накладення на винних осіб адміністративного стягнення;

            -               за результатами розгляду 13 (61,9%), справ встановлені порушення було                              визнано малозначними та справи були закриті зі звільненням порушників                                 від адміністративної відповідальності;

            -               1    (4,8%),   справу   закрито   у   зв'язку   з   відсутністю   події   і   складу

                             адміністративного правопорушення;

            -               у зв'язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення

                             провадження по справам не закривалось;

            -               для належного оформлення справи уповноваженим органам не                                                        повертались.

Вивчення постанов, винесених судом за наслідками розгляду справ про адміністративні правопорушення у сфері порушення вимог законодавства про працю та про охорону праці, засвідчило їх законність та обґрунтованість.

Так при винесенні постанов у справах про адміністративне правопорушення суддями у повній мірі з'ясовуються та враховуються обставини визначені ст.280 КУпАП, а саме: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясовуються інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.       

Накладені на порушників стягнення відповідають характеру та обставинам скоєних порушень, особам винних.

Слід зауважити, що у 2013 році значно збільшився відсоток справ закритих у зв'язку з визнанням скоєних правопорушень малозначними. Такі рішення є обґрунтованими та приймались у тих випадках, коли скоєні порушення за своїм характером та наслідками не становили суспільної небезпеки а також не завдали істотної шкоди охоронюваним законом суспільним інтересам.

Разом з тим, кількість справ, які закриваються в порядку ст.22 КУпАП, свідчить про необхідність звернення особливої уваги суддів на таку категорію справ, з метою забезпечення законності прийнятих рішень.

Рішення про повернення адміністративних матеріалів уповноваженому органу для належного оформлення приймались у зв'язку з виявленням невідповідностей адміністративних протоколів вимогам ст.254 КУпАП, зокрема, у зв'язку з їх неповнотою чи допущенням помилок, до усунення яких розгляд справи по суті є неможливим.

Як зазначено вище, результатом розгляду 6,73% справ про адміністративні правопорушення передбачені ст.41 КУпАП у 2012 році, та 4,8% аналогічних справ у першому кварталі 2013 року, стало винесення постанов про закриття справ у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Яскравим прикладом цьому є постанова винесена за наслідками розгляду справи №274/559/13-п (суддя Корбут В.В.).

Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 06-23-024/0005 від 24.01.2013 р., Продиус Інна Олексіївна, перебуваючи на посаді директора Міського комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства №3, допустила порушення ст.ст.115 та 116 Кодексу законів про працю України, ст.15 Закону України "Про оплату праці", а саме - не забезпечила виплату заробітної плати працівникам регулярно в робочі дні не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата, не забезпечила виплату заробітної плати працівникам за час щорічної відпустки за три дні до початку відпустки, не забезпечила оплату праці працівників в першочерговому порядку, не забезпечила при звільненні працівників виплату в день звільнення всіх сум, що їм належать.

Однак за результатами судового розгляду судом встановлено, що Продиус Інна Олексіївна, почавши працювати на посаді директора Міського комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства № 3 лише з 28.08.2012 р., об'єктивно не мала можливості у період з 28.08.2012р. по 24.01.2013 р. (дата проведення перевірки підприємства), враховуючи збитковість підприємства та введення щодо підприємства процедуру розпорядження майном, вжити заходів для повного недопущення порушень ст.ст. 115 та 116 Кодексу законів про працю України, ст. 15 Закону України "Про оплату праці", а відтак не може вважатись винуватою (умисно або з необережності) у вчиненні цих порушень.

У зв'язку з цим суд прийшов до висновку про відсутність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою ст.41 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Таким чином, провадження у справі про притягнення Продиус Інни Олексіївни до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою ст.44 Кодексу України про адміністративні правопорушення, було закрито у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

У зв'язку з цим особливої уваги зі сторони суддів та ретельної перевірки в ході судового розгляду вимагають також обставини, які свідчать про наявність у діях осіб складу адміністративного правопорушення передбаченого ст.41 КУпАП.