flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Узагальнення строків призначення та розгляду справ, по яким підсудні перебувають під вартою за 9 місяців 2014 року

 

Узагальнення строків призначення та розгляду справ, по яким підсудні перебувають під вартою за 9 місяців 2014 року


Відповідно до п.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., ратифікованої законом від 17.07.97 №475/97 ВР, кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім певних випадків і відповідно до процедури, встановленої законом. Згідно з вимогами ст.6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Із моменту ратифікації конвенції Україна взяла на себе низку зобов'язань у сфері захисту прав людини. Серед них відповідно до ст.ст. 32, 46 Конвенції є визнання Україною юрисдикції Європейського суду з прав людини, яка поширюється на всі питання тлумачення і застосування конвенції та протоколів до неї, а також виконання остаточних рішень ЄСПЛ у справах проти України. З метою врегулювання відносин, що виникають у зв'язку з обов'язком держави виконувати рішення Суду проти України, усунення причин порушення останньою норм конвенції, впровадження в українське судочинство та адміністративну практику європейських стандартів захисту прав людини та створення передумов для зменшення кількості заяв до ЄСПЛ Верховною Радою прийнято закон «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 №3477-IV, у ст.17 якого наголошується, що суди при розгляді справ застосовують конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.

Оскільки, за змістом ст. 124 Конституції, правосуддя в Україні здійснюється виключно судами, а юрисдикція їх поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, основну роль у забезпеченні ефективного захисту прав і свобод громадян на національному рівні відведено саме судам. Пленум Верховного Суду в п.1 постанови «Про строки розгляду судами України кримінальних і цивільних справ» від 1.04.94 №3 звернув увагу на необхідність підвищення особистої відповідальності суддів за своєчасний та якісний розгляд судових справ, оскільки дотримання суддями встановлених законом строків розгляду є їхнім обов'язком. При цьому навмисне порушення процесуального закону чи несумлінність, які спричинили несвоєчасне слухання і тяганину при розгляді кримінальних або цивільних справ та істотно обмежили права і законні інтереси громадян, слід уважати, з урахуванням конкретних обставин, як неналежне виконання професійних обов'язків судді.

У сфері захисту прав людини у кримінальному судочинстві серед найбільш поширених проблем, що призводять до порушення конвенційних зобов'язань держави, продовжують залишатися тривалий судовий розгляд кримінальних справ (проваджень) судами через порушення однієї з основоположних загальних засад кримінального судочинства — дотримання розумного строку розгляду; прояви несумлінності у здійсненні правосуддя без затримок; недоліки судової практики, що спричиняють порушення права особи на справедливий судовий розгляд.

Відповідно до практики ЄСПЛ обчислення строку провадження в кримінальній справі розпочинається з моменту винесення постанови про притягнення особи як обвинуваченого, затримання особи за підозрою у скоєні злочину чи допиту її як підозрюваного (навіть допиту особи як свідка, якщо з протоколу допиту вбачається, що на момент допиту слідчий уже підозрював допитуваного в причетності до конкретного злочину) залежно від того, яка із зазначених подій сталася раніше, і закінчується винесенням остаточного рішення в кримінальній справі. У п.253 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «момент, з якого ст.6 конвенції починає застосовуватись до «кримінальних» питань, залежить від обставин справи. Провідне місце, яке займає в демократичному суспільстві право на справедливий судовий розгляд, спонукає Суд надавати


перевагу «сутнісній», а не «формальній» концепції «обвинувачення», про що йдеться в п.1 ст.6 (п.62 рішення ЄСПЛ від 18.01.2007 у справі «Шубінський проти Словенії».

Критерієм оцінювання розумності строку є складність справи, що може бути зумовлена як фактичними обставинами справи, так і різними правовими аспектами, пов'язаними зі справою опосередковано. Складність справи визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачених, підсудних та інкримінованих епізодів злочинної діяльності, характеру фактичних даних, що підлягають установленню, кількості учасників справи (потерпілих, свідків), обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення судового слідства, забезпечення допомоги перекладача, об'єднання матеріалів справи тощо.

Вимоги оперативності розгляду кримінальних проваджень у справах, у яких підсудного тримають під вартою, грунтуються на підвищених вимогах до розумного строку розгляду (з урахуванням виключного ступеня обмеження права особи на волю).

Вимоги про дотримання розумних строків провадження законодавчо закріплені у ст.28 КПК та відповідають наявній практиці ЄСПЛ і нормам конвенції стосовно дотримання прав людини у цій сфері. Зокрема, відповідно до ч.4 ст.28 КПК 2012 року кримінальне провадження щодо особи, яку тримають під вартою, неповнолітньої особи має бути здійснено невідкладно і розглянуто в суді першочергово. Підвищені вимоги до судового розгляду кримінальних справ у порядку КПК 1960 р. грунтуються на наявній практиці ЄСПЛ та мають враховуватися судами з огляду на положення ст. 17 закону «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 №3477-ІУ.

Проведене узагальнення строків призначення та розгляду справ, по яким підсудні перебувають під вартою за 9 місяців 2014 року засвідчив наступне.

Так, станом на 01.10.2014 року на розгляді Бердичівського міськрайонного суду

понад 6 місяців перебувало 5 (п'ять) таких кримінальних проваджень, які розглядались в порядку КПК 2012 року та у яких 6 (шість) осіб утримувались під вартою;

понад 1 рік перебувало 7 (сім) таких кримінальних проваджень, які розглядались в порядку КПК 1960 року та у яких 10 (десять) осіб утримувались під вартою.

В кожному з вказаних випадків судді дотримуються вимог кримінального процесуального законодавства в частині відповідності обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою тяжкості пред'явленого обвинувачення (кримінально-правовій кваліфікації вчиненого), особі обвинуваченого та процесуальній необхідності.

Результати аналізу строків призначення та розгляду кримінальних справ Бердичівським міськрайонним судом свідчить, що основними причинами затримок при розгляді таких кримінальних справ (проваджень) є:

  неодноразові недоставляння підсудних, яких тримають під вартою, конвойною службою на судові засідання;

  неявка на судові засідання викликаних осіб, без яких розгляд справи неможливий (свідки, потерпілі, експерт, перекладач);

  невиконання постанов суду про примусовий привід підсудних, свідків, потерпілих;

  неявка прокурорів, захисників (адвокатів) обвинувачених;

  невиконання судових доручень (ст.3151 КПК 1960 р.);

  складність кримінальних справ, зумовлена значною кількістю учасників процесу, великим обсягом пред'явленого обвинувачення та доказів, які належить дослідити;

  тривалий час проведення експертиз (інколи понад рік);

  надмірна завантаженість суддів;

  заміна суддів з різних причин;

  перебування суддів у відпустках, на лікарняних, у відрядженнях, неможливість
брати участь у розгляді справи згідно з ст.54 КПК 1960 р.


В основному судді призначають судові засідання двічі на місяць, що, безумовно, має сприяти оперативному розгляду кримінальних справ. Разом з тим, судовий розгляд не відбувається, зокрема, через не доставку підсудних, неявку прокурора, потерпілих, свідків, хворобу підсудного, захисника. Також істотною причиною перенесення розгляду справ є невиконання або несвоєчасне виконання органами міліції значної частини ухвал та постанов суддів про привід потерпілих, свідків та підсудних.

Оскільки під час судового розгляду кримінальної справи (провадження) обов'язок з дотримання розумних строків покладено саме на суд, він зобов'язаний забезпечити належним чином явку учасників процесу. Крім цього, у випадках, коли щодо підсудного (обвинуваченого) обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, або таким обвинуваченим являється неповнолітній, на суд покладено підвищений обов'язок контролювати ефективність здійснюваних заходів із забезпечення оперативності судового розгляду.

З метою прискорення розгляду справ суддями виносяться постанови про привід, окремі постанови, які направляються для вжиття заходів реагування як на адресу керівництва місцевих правоохоронних органів так і на адресу керівників прокуратури Житомирської області та УМВС України в Житомирській області, ведеться листування з експертними установами відповідальними за проведення судових експертиз.

В той же час, суддям необхідно максимально дисципліновано підходити до організації проведення судових засідань у кримінальних справах (провадженнях), за якими підсудні (обвинувачені) тримаються під вартою. Зокрема, недопустимими є випадки призначення судових засідань на час відпустки і навчання суддів, проведення семінарів, конференцій; призначення судових засідань на час перебування судді у нарадчій кімнаті або на час розгляду іншої кримінальної справи (провадження). Крім цього, слід неухильно виконувати вимоги законодавства щодо інформування органів прокуратури та адвокатури про випадки неявки прокурорів та/або захисників на судові засідання без поважних причин, а також визнавати неявку цих учасників з поважних причин лише у випадку відповідного документального підтвердження.

 

Суддя Бердичівського

міськрайонного суду                                      О.В. Дубцов