flag Судова влада України

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Аналіз строків призначення та розгляду цивільних справ

 

Аналіз

строків призначення та розгляду цивільних справ за друге півріччя 2012 року

            Відповідно до ст. 1 Цивільного процесуального кодексу України, одним із основних завдань цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

            А отже, захист прав фізичних та юридичних осіб, а також інтересів держави, крім іншого забезпечується своєчасним розглядом справ.

            Частиною 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини, прийнятої Радою Європи 4 листопада 1950 року встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

            Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

            Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, справи мають бути розглянути впродовж розумного строку.

            В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає:

            1) складність справи;

            2)поведінку заявника;

            3)поведінку органів державної влади (насамперед суду);

            4)важливість справи для заявника.

            Україна, впровадивши у цивільно-процесуальне законодавство інститут «розумного строку», закріпила досить жорсткі межі строків розгляду цивільних справ.

Відповідно до статті 157 ЦПК України цивільні справи мають бути розглянуті протягом розумного строку, але не менше двох місяців з дня відкриття провадження. Розгляд справ стягнення аліментів та поновлення на роботі не повинні перевищувати одного місяця.

Щоб проаналізувати дотримання строків призначення справ до судового розгляду, а також оперативності розгляду цивільних справ у Бердичівському міськрайсуді варто зазначити, що в порядку цивільного судочинства у другому півріччі 2012 року до Бердичівського міськрайонного суду надійшло:

  - 1959 позовних заяв,

  - 164 заяви окремого провадження,

  - 37 заяв про перегляд заочного рішення,

  - 456 заяв про видачу судового наказу,

  - 16 заяв про скасування судових наказів,

  - 1 заява про забезпечення позову до подання позовної заяви,

  - 16 скарг на дії державного виконавця,

  -  8 заяв про перегляд рішення у зв'язку з ново виявленими обставинами,

  -  254 клопотання в порядку виконання рішень суду.

В ході проведення узагальнення встановлено, що строки призначення цивільних справ до попереднього судового розгляду у другому півріччі 2012 року не порушувались. Разом з тим, суддями допускалися порушення строків призначення справ до судового розгляду, а також строки розгляду справ.

Так, відповідно до даних, що містяться у звітності за друге півріччя 2012 року, призначення справ до розгляду або прийняття іншого рішення по заяві (в т.ч. прийняття рішень про повернення заяв, залишення їх без розгляду, відмову у відкритті провадження, видання чи скасування наказів), відбулось з порушенням строків встановлених ЦПК по 139 справам.


Загальні строки судового розгляду цивільних справ у Бердичівському міськрайонному суді порушено по 1274 справам, переважна більшість з яких належить до справ позовного та окремого провадження (1244 та 30 справ відповідно).

Таким чином, в порівнянні з аналогічними показниками першого півріччя 2012 року, спостерігається позитивна динаміка в дотриманні процесуальних строків на стадії надходження та справи до суду та прийняття рішень щодо її подальшого спрямування. В той же час динаміка в частині дотримання загальних строків розгляду цивільних справ (перебування на розгляді у суді) є негативною.

На кінець звітного періоду в провадженні Бердичівського міськрайсуду перебували 283 справи, що розглядаються понад два місяці.

Серед них, справи що знаходяться на розгляді у строк:

понад 6 місяців - 47 справ,

понад 1 рік - 27 справ,

понад 2 роки - 9.

Аналізуючи дотримання строків призначення справ до судового розгляду суддями Бердичівського міськрайсуду, варто зазначити, що Цивільним процесуальним кодексом України регулюються строки призначення справ до попереднього та до судового розгляду, а також строки вирішення заяв в порядку виконання рішення суду.

Попереднє судове засідання має бути призначено протягом 10 днів з дня відкриття провадження у справі (ч.1 ст. 129 ЦПК України).

Щодо призначення справи до розгляду, то відповідно до ч.2 ст. 156 ЦПК України, справа має бути призначена до розгляду не пізніше семи днів після закінчення дій підготовки справи до судового розгляду.

Відповідно до ч.7 ст. 130 ЦПК України попереднє судове засідання не є обов'язковим. Питання про необхідність його проведення вирішується суддею під час відкриття провадження у справі.

При цьому варто зазначити, що ЦПК України не встановлює строків призначення справ до судового розгляду у випадку коли не проводиться попередній розгляд, а відповідно, і не можуть провадитися дії по підготовці справи до судового розгляду, крім розгляду заяв про забезпечення позову та забезпечення доказів.

Вбачається, що семиденний строк призначення справи до судового розгляду, передбачений ст.156 ЦПК України, не стосується випадків, коли справа до попереднього розгляду не призначається, а отже підготовчі дії у справі не проводяться. Семиденний строк призначення справи до судового розгляду з моменту відкриття провадження не забезпечить своєчасного повідомлення (за 3 доби до дати слухання справи) учасників про дату та місце судового розгляду, не кажучи про повернення до суду відомостей про отримання особами, які беруть участь у справі судової повістки, що беззаперечно призведе до відкладення слухання справи.

А отже, справа має бути призначена до судового розгляду в такий термін, щоб забезпечити її розгляд протягом строків, встановлених ст. 157 ЦПК України.

Вказані строки призначення справ до судового розгляду судцями Бердичівського міськрайсуду дотримані. Не виявлено випадків, що справи не призначалися до розгляду більше ніж через два місяці з дня відкриття провадження.

Значна кількість справ, що надійшли до суду у другому півріччі розглядалися суддями з порушенням строків розгляду передбачених ч. 1 ст. 157 ЦПК України.

При цьому частина 2 статті 157 ЦПК України, щодо продовження строків розгляду справи, за клопотанням сторони, але не більше ніж на 15 днів, судцями не застосовувалося.

Основними причинами порушення строків розгляду цивільних справ, передбачених ст.157 ЦПК України були відкладення їх розгляду через неявку в судове засідання однієї із сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, про яких нема відомостей, що їм вручені судові повістки, неявки відповідача в судове засідання та за інших підстав.

2


Відповідно до ст. 27 ЦПК України учасники судового розгляду повинні добросовісно здійснювати свої процесуальні права та виконувати процесуальні обов'язки. При цьому дієвого механізму впливу на невиконання учасниками процесу покладених на них процесуальних обов'язків законодавством не передбачено.

Єдиним правовим засобом впливу на осіб, які з неповажних або необгрунтованих підстав не з'являються в судове засідання, є застосування до них адміністративного штрафу за санкцією ст. 185-3 КУпАП.

Суддями Бердичівського міськрайсуду вказана норма в другому півріччі 2012 року не застосовувалась. Що і не дивно, оскільки склад адміністративного проступку „прояв неповаги до суду", встановлений чинною редакцією ст. 185-3 КУпАП з метою забезпечення своєчасної явки в суд учасників процесу, передбачає відповідальність тільки за злісне, тобто повторне без поважних причин ухилення від явки в суд і при цьому не всіх осіб, без яких неможливий розгляд судової, справи, а тільки свідка, позивача, відповідача, експерта, перекладача. Це означає, що за чинною редакцією положень ст. 185-3 КУпАП не є правопорушенням і не тягне за собою адміністративної відповідальності одноразова навмисна неявка в суд свідка, позивача, відповідача, експерта, перекладача, а також неодноразове нез'явлення без поважних причин спеціаліста, іншої особи, особиста участь якої в судовому розгляді визнана обов'язковою. Разом з тим, через неявку в судове засідання учасників судового розгляду фактично відкладається розгляд кожної третьої справи.

Нерідкі випадки, коли учасники процесу без поважних причин не з'являються до суду, надаючи заяви з проханням відкласти слухання справи у зв'язку з хворобою, зайнятістю у іншому процесі, тощо. При цьому, нерідко в подальшому поважність причин неявки в судове засідання ними не підтверджується.

Однак, зазначене є не єдиними проблемами порушення судами строків розгляду цивільних справ. Важливу роль в цьому відіграє недобросовісне виконання учасниками процесу своїх процесуальних обов'язків, а також не кваліфікованість їх представників.

Попри встановлені вимоги закону щодо подання суду про доказів під час попереднього судового засідання або до початку розгляду справи по суті (ст. 131 ЦПК України), на цій стадії сторонами не виконується, що змушує суд відкладати слухання справи на іншу дату за для витребування доказів.

Систематичними є випадки, коли учасники процесу з'являються до суду непідготовленими до розгляду справи, зловживаючи своїми процесуальними правами, подають в день призначення слухання справи заяви про необхідність ознайомлення з матеріалами справи, надання до суду додаткових доказів, тощо.

Варто зазначити, що Європейський суд з прав людини вихідним пунктом для оцінки розумності строку розгляду справ, в сенсі частини 1 статті 6 Конвенції, визначає обставини справи. При цьому звертає увагу на те, що держава несе відповідальність лише за дії органів. На неї не може бути покладена відповідальність за затягування розгляду справи, викликане використанням сторонами в цивільному процесі всіх наявних процесуальних прав, наданих національним законодавством.

Також варто зазначити, що забезпечення оперативності розгляду цивільних справ також пов'язана з умінням суддів належним чином організувати свою роботу.

В контексті оперативності (своєчасності) розгляду справи не можливо не звернути увагу і на належну підготовку справи до судового розгляду.

Завданням підготовки справи до судового розгляду в суді є: створення можливостей для врегулювання спору до судового розгляду, у тому числі примирення сторін; визначення характеру правовідносин сторін і, відповідно, потенційного кола нормативних актів, які повинні застосовуватися при вирішенні суперечки; визначення кола доказів, необхідних для вирішення спору по суті і забезпечення їхнього подання до моменту початку розгляду; повідомлення заінтересованих осіб про час і місце розгляду.

Перехід від активності суду до реальної реалізації принципу змагальності сторін, тобто до відносної пасивності суду та активності сторін, обумовлює залежність досягнення процесуальної мети від діяльності останніх.


Тому розгляд справ в установлені законом строки, залежить, як від добросовісного ставлення учасників процесу та їх представників до виконання покладених на них процесуальних обов'язків, так і від діяльності суду. Усе у комплексі створить належні умови для своєчасного вирішення цивільних справ, а отже і створить умови для виконання Україною вимог розумності, взятих на себе Конвенцією.

Висновки та пропозиції

Підбиваючи підсумки, слід відзначити, що проблема оперативності розгляду цивільних справ у розумні строки є багатоаспектною, яка залежить не тільки від діяльності судді, а й самих учасників процесу. Вирішення цієї проблеми можливо не лише завдяки внесенню відповідних змін до законодавства, а й завдяки добросовісному виконанню сторонами своїх процесуальних обов'язків, які, безумовно, повинні забезпечуватись дієвим механізмом впливу. Частину цієї проблеми можливо вирішити в процесі вдосконалення законодавства щодо подолання завантаженості суддів, належного матеріально-технічного забезпечення, встановлення реальних строків розгляду цивільних справ, встановлення дієвого механізму застосування заходів примусу до осіб, що зловживають своїми процесуальними правами. Проблеми ж добросовісного виконання сторонами своїх процесуальних обов'язків є більше соціальними, ніж правовими, вирішення яких можливо в контексті підвищення загальної правосвідомості та в процесі розвитку самого суспільства.

Варто зазначити, що суддями Бердичівського міськрайонного суду в другому півріччі 2012 року вживалися всі заходи для оперативного розгляду цивільних справ. Не виявлено порушення розумних строків розгляду справ.

У зв'язку з наведеним пропонується звернути увагу суддів:

-  на дотримання десятиденного строку призначення справ до попереднього розгляду після відкриття провадження;

-  на дотримання семиденного строку призначення справи до судового, який рахується з дня закінчення проведення підготовчих дій до судового розгляду;

-  на дотримання розумних строків розгляду цивільних справ, але не більше як два місяці з дня відкриття провадження, а у справах про стягнення аліментів та поновлення на роботі — одного місяця;

-  на недопущення затягування розгляду справ та реагування належним чином на зловживання своїми процесуальними правами  особами, які беруть участь у справі.

Суддя Бердичівського міськрайсуду                                                                В.В. Корбут