flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Узагальнення судової практики розгляду кримінальних справ щодо неповнолітніх за 2013 рік

 

 


Узагальнення судової практики розгляду кримінальних справ щодо неповнолітніх за 2013 рік.

 


        Злочинність    неповнолітніх    завжди    була    і    залишається    гострою

актуальною правовою та суспільною проблемою, що постійно привертає

увагу  вчених   і   практиків.   Вона  є  складовою   загальної  злочинності   та

засвідчує тенденції її розвитку в майбутньому. Це зумовлено не лише тим, що

неповнолітні завжди визнавалися злочинцями особливого роду, а й тим, що

на сьогодні це одна з найбільш кримінально уражених верств населення.

        Соціально-економічна криза в Україні, безробіття, не вирішені завдання

культурно-виховного    характеру    негативно    впливають    на    формування

молодого покоління. В окремих випадках ці явища зумовлюють відчуження

неповнолітніх від офіційних інститутів соціалізації.

Розглядаючи проблему злочинності серед неповнолітніх, необхідно виділити сукупність обставин і факторів, що сприяють підвищенню її рівня. Неабияку роль відіграє сім'я, в якій виховується майбутній правопорушник (злочинець), а також активна профілактична та попереджувальна робота. Негативно впливає на підлітків відсутність контролю з боку суспільства (серед неповнолітніх спостерігається незайнятість, не всі з них відвідують навчальні заклади), алкоголізм і наркоманія серед однолітків, тощо.

Найбільш ефективним методом боротьби зі злочинністю неповнолітніх є запобігання їй. Це пріоритетне завдання правоохоронної системи нашої держави. Суспільство має не лише захистити себе від неповнолітніх правопорушників, а й водночас повернути до нормального життя тих, хто став на хибний шлях.

Велике значення для профілактики злочинності серед неповнолітніх має процесуальна діяльність судів, що розглядають кримінальні правопорушення. Правові заходи, які суди застосовують стосовно неповнолітніх, здатні реально запобігати вчиненню ними нових злочинів і сприяти виправленню підлітків. Здійснюючи правосуддя стосовно таких осіб, суди мають забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод як неповнолітнього підсудного, так й інших учасників процесу.

Особливе значення для запобігання та профілактики злочинів серед неповнолітніх мають кримінально-процесуальні, у тому числі й запобіжні заходи, що застосовуються до цієї категорії осіб, спрямовані на попередження злочинів та одночасне перевиховання підлітків. При здійсненні кримінального провадження щодо неповнолітніх потрібно забезпечувати точне й неухильне застосування діючого законодавства, своєчасний та якісний їх розгляд, керуватися Конституцією України, Кримінальним кодексом України (КК), Кримінальним процесуальним кодексом України (КПК), міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, зокрема Конвенцією ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, Мінімальними стандартними правилами ООН, що стосуються відправлення правосуддя щодо неповнолітніх від 29 листопада 1985 року ("Пекінські правила"), а також враховувати практику Європейського суду з прав людини, запроваджуючи їх положення у вітчизняну правозастосовну практику.


На сьогодні у законодавстві України існують норми щодо здійснення правосуддя стосовно осіб, які не досягай 18-річного віку. Зокрема, кримінальне провадження щодо неповнолітніх здійснюється у загальному порядку з урахуванням особливостей, передбачених главою 38 КПК, та із дотриманням принципу забезпечення реалізації неповнолітніми особами права користуватися додатковими гарантіями, встановленими вітчизняним законом та міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо норми КПК суперечать такому міжнародному договору, застосуванню підлягають згідно із ч. 4 ст. 9 КПК положення відповідного договору.

Відповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України, тому потрібно врахувати вимоги міжнародних правових актів, зокрема тих, які стосуються здійснення правосуддя стосовно неповнолітніх. У міжнародно-правових актах наголошується на необхідності особливого захисту дітей та підлітків.

Аналіз статистичних даних свідчить, що рівень криміналізації у підлітковому середовищі знизився. В період, що аналізується в провадженні Бердичівського міськрайонного суду перебувало 13 кримінальних проваджень. Закінчено розгляд у 6 кримінальних провадженнях. Із ухваленням обвинувального вироку судом розглянуто 4 кримінальних провадження (274/423/13-к, 274/2374/13-к, 274/2494/13-к, 274/4455/13-к), 1 обвинувальний акт повернутий прокурору (274/1875/13-к), по 1 кримінальному провадженні (274/575/13-к) винесено ухвалу про звільнення неповнолітньої від покарання із застосуванням до неї примусового заходу виховного характеру у виді застереження, кримінальне провадження закрито. При ухваленні обвинувальних вироків неповнолітнім засудженим призначались покарання у виді штрафу, громадських робіт, позбавлення волі на певний строк зі звільненням від відбування цього покарання із випробуванням на підставі ст.ст. 75, 104 КК України. Жодне із прийнятих у кримінальних провадженнях кінцевих рішень не оскаржувалось в апеляційному порядку.

Судове провадження стосовно неповнолітньої особи здійснювалося згідно з ч. 10 ст. 31 КПК виключно суддями, уповноваженими зборами суддів Бердичівського міськрайонного суду у порядку ст. 115 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" на здійснення кримінального провадження щодо неповнолітніх. Порушень виявлено не було.

Із матеріалів кримінальних проваджень вбачається, що в основному до неповнолітніх підозрюваних, обвинувачених запобіжні заходи не застосовувалися, а коли застосовувалися, то такі, які не пов'язані з ізоляцією від суспільства. Переваги таких запобіжних заходів полягають у тому, що вони мають не лише попереджувальний, а й виховний характер. Ефективність запобіжних заходів, не пов'язаних із позбавленням волі, ґрунтується на реалізації важливих психологічних властивостей людини - співчуття, довіри, сорому, відповідальності, тощо.


Аналіз статистичних даних свідчить про те, що судді в цілому розглядають кримінальні провадження про злочини, вчинені неповнолітніми, у розумний строк, протягом якого намагаються забезпечити виконання відповідних процесуальних дій та належну підготовку справи до розгляду в судовому засіданні. Порушення розумних строків у справах про злочини, вчинені неповнолітніми, пояснюється складністю організації судового процесу під час їх розгляду, зокрема, неявкою обвинувачених, їх законних представників, захисників, свідків, потерпілих та їх представників у судове засідання, поданням учасниками процесу клопотань про перенесення слухання справи за різних обставин, ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.

Для повної реалізації вимог, передбачених статтями 485, 487 КПК, судом надсилалися службі у справах дітей та кримінальній міліції у справах дітей повідомлення про початок судового провадження за участю неповнолітнього обвинуваченого та викликали їх в судове засідання (кримінальне провадження №274/423/13-к). Брали участь під час судового розгляду також батьки або інші законні представники неповнолітнього.

У відповідності до пункту 1 ч. 2 ст. 52 КПК неповнолітньому обвинуваченому забезпечувалося його право на захист.

Судді під час судового провадження пояснювали неповнолітньому обвинуваченому хід судового засідання на зрозумілій йому мові, нагадували захиснику та законному представникові неповнолітнього про їх обов'язок пояснювати неповнолітньому кожну дію в ході судового розгляду, забезпечуючи тим самим право обвинуваченого на ефективну участь у кримінальному провадженні, яке полягає не лише в праві останнього бути присутнім в судовому засіданні, але й право чути, бути почутим і слідкувати за ходом розгляду.

На виконання вимог ст.ст. 485, 487, 496 КПК всі матеріали кримінального провадження містили інформацію про особу неповнолітнього: відомості, що характеризують неповнолітнього, його поведінку в повсякденному житті, як до, так і після вчинення кримінального правопорушення, середовище, в якому він зростає, навчається, коло осіб, з якими спілкується, тощо.

Вироки щодо неповнолітніх судді Бердичівського міськрайонного суду ухвалювали, керуючись принципом найкращих інтересів дитини, встановленого у ст. З Конвенції ООН про права дитини, відповідно до положень глави 29 КПК та розділу XI КК України. При ухваленні вироку судді також дотримувалися принципів законності, справедливості, обгрунтованості покарання. Судді максимально індивідуалізували покарання, призначаючи його конкретній неповнолітній особі за конкретне кримінальне правопорушення.

Покарання неповнолітнім призначалося з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи неповнолітнього та обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання, тобто таке, що на думку судді максимально сприятиме


досягненню мети покарання, яке полягає у виправленні неповнолітнього засудженого, його вихованні та соціальній реабілітації.

Ухвалюючи вирок судді ретельно і виважено аналізували відомості про особу неповнолітнього, отриману під час досудового та судового розгляду. Враховувалося, що вік неповнолітньої особи згідно з п. З ч. 1 ст. 66 КК є обставиною, яка пом'якшує покарання незалежно від того, чи досяг обвинувачений на час розгляду кримінального провадження повноліття, також й інші обставини, що перелічені у ч. 1 статті 66 КК України, а також обставини, які хоча й не зазначені у законі, але знижують ступінь суспільної небезпечності злочину чи особи (примирення з потерпілим, втягнення неповнолітнього у злочинну діяльність іншою особою, тощо).

Аналіз наданих для узагальнення матеріалів кримінальних проваджень дає можливість зробити висновок про те, що судді Бердичівського міськрайонного суду розглядаючи кримінальні провадження щодо неповнолітніх:

-         сумлінно виконували повноваження із судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів неповнолітніх осіб у кримінальному провадженні під час судового провадження, діяли у межах і відповідно до вимог закону;

-         зважали, що особа набуває повної кримінально-процесуальної дієздатності лише з досягненням повноліття, незалежно від акту емансипації, вступу особи у шлюб чи народження нею дитини;

 

-    пам'ятали, що закріплений законом особливий підхід до неповнолітніх правопорушників зумовлює застосування інших, відмінних від тих, які застосовуються до дорослих, форм реалізації кримінальної відповідальності;

-    враховували, що регламентований процесуальним законом особливий порядок здійснення кримінального провадження щодо неповнолітніх поширюється і на осіб, які досягли повноліття під час здійснення кримінального провадження, а також на випадки, коли особа в одному кримінальному провадженні обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, частину з яких нею вчинено до, а решту - після досягнення 18 років;

-    пам'ятали, що кримінальне провадження щодо неповнолітньої особи має бути здійснено невідкладно і розглянуто першочергово.

Суддя Бердичівського

міськрайонного суду                                   О.С. Яковлєв