flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Узагальнення строків призначення та розгляду справ, у яких підсудні перебувають під вартою за 2015 рік

                                                                   УЗАҐАЛЬНЕННЯ

строків призначення та розгляду кримінальних проваджень, у яких                      обвинувачені перебувають під вартою за 2015 рік

 

 

      Справедливість кримінального    процесу,    додержання    прав   людини неможливі     без   дотримання   встановлених   законом   строків   на   відповідну  процесуальну дію.

      Точне і неухильне додержання процесуальних строків та об'єктивний розгляд кримінальних проваджень є обов'язком суддів і вони несуть особисту відповідальність за своєчасний і якісний розгляд справ.

     Виконання завдань правосуддя у кримінальних провадженнях, ефективність його здійснення і забезпечення невідворотності покарання щодо осіб, винуватих у вчиненні злочину, або виправдання невинуватих великою мірою залежать від якнайшвидшого вирішення судом цих проваджень по суті.

     Відповідно до п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенція), ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97 ВР, кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім певних випадків і відповідно до процедури, встановленої законом. Також згідно з вимогами ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

     Із моменту ратифікації Конвенції Україна взяла на себе низку зобов'язань у сфері захисту прав людини. Серед них відповідно до статей 32, 46 Конвенції є визнання Україною юрисдикції Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції та протоколів до неї, а також виконання остаточних рішень ЄСПЛ у справах проти України. З метою врегулювання відносин, що виникають у зв'язку з обов'язком держави виконувати рішення ЄСПЛ проти України, усунення причин порушення Україною норм Конвенції, впровадження в українське судочинство та адміністративну практику європейських стандартів прав людини та створення передумов для зменшення кількості заяв до ЄСПЛ Верховною Радою України прийнято Закон України від 23.02.2006 № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», у ст. 17 якого наголошується, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.


         Для об'єктивного аналізу дотримання судами строків розгляду кримінальних проваджень важливим є визначити, у який строк має бути розглянуто кримінальне провадження.

         Строк судового провадження у першій інстанції починається з моменту кримінального провадження до суду першої інстанції з обвинувальним актом і закінчується набранням вироком (постановою, ухвалою) законної сили і зверненням вироку (постанови, ухвали) до виконання, а строк судового розгляду кримінального провадження починається з дати, визначеної за результатами проведення підготовчого провадження, і закінчується проголошенням кінцевого судового рішення у кримінальному провадженні (вироку, ухвали) з наступним можливим виправленням описок і арифметичних помилок та роз'ясненням судового рішення.

         Відповідно до ст. 314 КПК України після отримання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного, виховного характеру, або клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності суд не пізніше п'яти днів повинен призначити підготовче судове засідання. У підготовчом>' судовому засіданні суд, серед інших, за наявності достатніх підстав, не вирішуючи наперед питання про винуватість, має право прийняти рішення призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного, виховного характеру, або клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності.

У підготовчому судовому засіданні вирішуються питання, пов'язані з підготовкою до судового розгляду.

Після завершення підготовки до судового розгляду суд постановляє ухвалу про призначення судового розгляду. Судовий розгляд має бути призначений не пізніше десяти днів після постановлення ухвали про його призначення.

         В статті 318 КПК України зазначено, що судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку.

         Слід зауважити, що строки у кримінальному процесі використовуються законодавцем як один із важелів впливу на суб'єктів кримінальних процесуальних правовідносин з метою виконання завдань судочинства та захисту прав і законних інтересів особи. І тому особливої уваги заслуговує положення КПК про дотримання розумного строку, яке є надзвичайно важливим для належного здійснення правосуддя. Право на судовий розгляд протягом "розумного строку" належить до категорії основних прав і свобод людини. Цьому праву кореспондує обов'язок держави в особі її відповідних органів здійснити всі належні заходи для організації розслідування та проведення судового розгляду у кримінальному провадженні так, щоб, з одного


боку, встановити об'єктивну істину, а з другого боку, зробити це без зволікань у якомога коротший строк.

Поняття «розумний строк» є відносно новим і вперше вводиться у ст. 28

кпк.

         Частиною 1 ст. 28 КПК визначено, що розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. У той же час у цій нормі зазначається, що розумні строки не можуть перевищувати передбачені КПК строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. У КПК тривалість строків розгляду кримінального провадження не передбачена.

Вігходячи з викладеного, поняття «розумний строк» належить до оціночних і визначається з урахуванням низки обставин. Так, ч. З ст. 28 КПК передбачені критерії для визначення розумності строків кримінального провадження, до яких належать: складність кримінального провадження, поведінка учасників кримінального провадження, зокрема спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.

         Для визначення складності кримінального провадження має ураховуватись кількість підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, а також обсяг та специфіка процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування. Це означає, що якщо у кримінальному провадженні задіяна велика кількість підозрюваних, обвинувачуваних, потерпілих та/або свідків, або підозрюваними, обвинувачуваними вчинена значна кількість кримінальних правопорушень, судовий розгляд у такому разі може потребувати значно більше часу, ніж >' провадженні, у якому у вчиненні кримінального правопорушення обвинувачується одна особа, кримінальне провадження складається з одного епізоду кримінатьного правопорушення та задіяна незначна кількість свідків і потерпілих.

         Дуже важливими з точки зору дотримання судами розумного строку є положення ч. 5 ст. 28 КПК, відповідно до якого кожен має право, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляд}', або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите. Особливу увагу слід приділяти розгляду кримінального провадження щодо осіб, які тримаються під вартою, та неповнолітніх осіб. Частиною 4 ст. 28 КПК передбачено, що кримінальне провадження щодо особи, яка тримається під вартою, неповнолітньої особи має бути здійснено невідкладно і розглянуто в суді першочергово.

         Проведене узагальнення свідчить, що Бердичівський міськрайонний суд в цілому забезпечує повний всебічний і об'єктивний розгляд кримінальних проваджень з дотриманням вимог процесуального закону.


         Відповідно до досліджених даних автоматизованої системи документообігу суду у 2015 році до Бердичівського міськрайонного суду надійшло 27 кримінальних проваджень та 1 кримінальна справа, у яких обвинувачені (підсудний) перебували під вартою.

         Встановлено, що судді Бердичівського міськрайонного суд при призначенні підготовчих судових засідань та судового розгляду кримінальних : гнь з цілому дотримуються процесуальних строків, передбачених статтями 314, 316 КПК України. Порушення вказаних строків допущено лише у декількох кримінальних провадженнях в частині десятиденного строку призначення до судового розгляду з постановлення про це ухвали (провадження № 274/1835/15-к, 274/1094,15-к, 274/120/15-к, 274/2561/15-к, 274/3339/15-к, 274/4514/15-к, 280/2142/14-к, 274/4646/15-к, 274/5161/15-к, 274/2207/15-к, 274/5162/15-к, 274/5401/15-к, а також у кримінальній справі № 280/2514/13-к -строків, передбачених ст.ст. 241, 256 КПК України (в ред. 1960 р.). Порушення строків відб>"ваеться у зв'язку з надмірною завантаженістю, відпустками головуючого або суддів з колегії суду (значна кількість кримінальних проваджень, у яких обвинувачені перебувають під вартою, є щодо злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад десять років).

         Всього ж на розгляді Бердичівського міськрайонного суду у 2015 році з врахуванням кримінальних проваджень (справ) минулих років перебувало 45 кримінальних проваджень та 7 кримінальних справ щодо обвинувачених (підсудних), які перебували під вартою.

         Як вбачається з досліджених даних щодо кримінальних проваджень, судом в основному забезпечується своєчасне, законне і правильне вирішення кримінальних справ. З 45 кримінальних проваджень і 7 кримінальних справ, у яких обвинувачені (підсудні) перебували під вартою, розглянуто з постановленням обвинувального вироку - 33, з яких: 12 в строк до трьох місяців. 4 - до шести місяців, 10 - до одного року, 4 - до двох років та 3 - більше двох років.

         Разом з тим, 16 кримінальних проваджень (у 1 провадженні запобіжний захід змінено на більш м'який у 2016 році) та 2 кримінальні справи, у яких обвинувачені (підсудні) перебували під вартою, залишаються на розгляді.

         Відкладення судового розгляду відбувається, зокрема, через не доставку обвинувачених, які знаходяться під вартою, неявку інших обвинувачених у провадженні, які не перебувають під вартою, хвороби обвинувачених, неявки свідків, потерпілих, захисників.


         Вивчення та узагальнення причин тривалого розгляду кримінальних проваджень, співставлення цих відомостей зі статистичними даними дає підстави для висновку, що тривалий розгляд зумовлений як об'єктивними причинами, що не залежать від суду, так і суб'єктивними.

До об'єктивних причин тривалого розгляду кримінальних справ належать

такі:

1.                 Невиконання процесуальних обов'язків учасниками процесу. Як
правило, несумлінне ставлення до виконання процесуальних обов'язків
виявляють представники захисту.

Крім того, є випадки перенесення судових засідань через нез'явлення потерпілих, перекладачів або у зв'язку із заміною захисника (інколи неодноразовою).

2.            Неявка свідків у судове засідання. Ця причина є найбільш поширеною.
Одним із чинників, який перешкоджає суду вчасно розглянути справу, є
нез'явлення в судове засідання свідків, що може бути ознакою низької
правосвідомості населення. Ці причини набувають особливої гостроти, якщо
дані особи проживають за межами області.

Виконуючи вимоги закону про безпосереднє дослідження доказів у кримінальній справі, у тому числі допит свідків у суді, суди досить часто відкладають слухання справи для повторного виклику свідків, які не бажають з'являтися до суду, інколи застосовуючи до них примусовий привід (проте ухвали про примусовий привід органи внутрішніх справ здебільшого не виконують).

3.            Невиконання органами внутрішніх справ ухвал суду про вчинення
окремих дій. На жаль, не завжди виконуються ухвали суду про примусовий
привід свідків; привід обвинувачених, до яких застосовано запобіжних захід не
у виді тримання під вартою, у разі, коли інші обвинувачені перебувають під
вартою: привід потерпілих, з'явлення яких до суду є обов'язковим.

Рівень виконання ухвал про примусовий привід та судових доручень є стабільно низьким. Зокрема, рапорти із зазначенням причин, з яких неможливо забезпечити явку учасників судового процесу, часто надходять до суду вже після визначеної в ухвалі дати судового засідання.

         Із боку органів прокуратури та МВС відсутній належний контроль за виконанням таких ухвал суду, а судді, у свою чергу, не завжди реагують на такі випадки.


         Відкладення розглядом кримінальних проваджень з цих причин призводить до справедливого нарікання інших учасників процесу на зволікання розгляду справи, принижує авторитет правоохоронних органів та судової влади у спроможності своєчасного та справедливого розгляду справи.

         Незважаючи на те, що безперервність судового засідання сприяє повному, послідовному і правильному безпосередньому сприйняттю суддями всіх обставин при аналізі та оцінці доказів у провадженні, в практиці судів є частими випадки зайвих та довготривалих перерв судових процесів, що є однією з причин тривалого розгляду справ.

         Однією з причин тривалого розгляду справ, як свідчить узагальнення, є відкладення розглядом справ, зокрема і тих, по яких особи утримуються під вартою, в зв'язку з перебуванням головуючого у справі у відпустці чи розглядом інших проваджень.

         Значна кількість справ відкладається судом у зв'язку з підготовкою учасників процесу до судових дебатів та останнього слова.

Причинами тривалих перерв у розгляді кримінальних справ також були: заявлення клопотань про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, направлення судових доручень в порядку ст. 333 КПК України. Задоволення таких клопотань, а в подальшому відсутність контролю за їх виконанням, призводить до затягування розгляду провадження.

Суддя Бердичівського

міськрайонного суду                                             О.С. Яковлєв