flag Судова влада України

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Аналіз причин скасування та змін судових рішень

 

                                                                       АНАЛІЗ

   причин скасування та зміни судових рішень

   по цивільним справам за І півріччя 2013 року

       

        Метою Проведення узагальнення було вивчення причин скасування судових рішень, аналіз помилок, які найчастіше допускаються суддями при вирішенні цивільних спорів, виявлення проблемних питань судової практики.

У результаті аналізу причин скасування судових рішень Бердичівського міськрайонного суду встановлено наступне.

У першому півріччі 2013 до Бердичівського міськрайонного суду надійшло 822 позовних заяви, 55 заяв, які розглядаються в окремому провадженні та 334 заяви про видачу судового наказу.

У першому півріччі 2013 розглянуто з ухваленням рішення:

626 справ позовного провадження та 49 - окремого, видано 261 судовий наказ.


В звітному періоді кожним суддею розглянуто наступну кількість цивільних справ:

Зайцевим А.В. - 87;

Замегою О.В. - 155;

Корбутом В.В.-219

Потаповою Т.М. - 190;

Хавронюк О.Л. - 206;

Хуторною І.Ю.-214;

Щербаком Д.С-140;

Оскаржено до суду апеляційної інстанції 88 рішень, з них: скасовано 27 рішень або 30,7% від оскаржених та 0,94 % від розглянутих, 2 рішення змінено, 59 рішень залишено в силі.

Показники скасованих рішень по суддям:

 

ПІБ

Оскаржено

Скасовано

%, до оскаржених

%, до розглянутих

Змінено

Зайцев А.В.

9

4

44%

4,6 %

 

Замега О. В.

18

6

33%

3,8 %

1

Корбут В.В.

6

1

16%

0,5 %

1

Потапова Т.М.

17

5

29%

2,6 %

1

Хавронюк О.Л.

7

3

43%

1,5 %

 

Хуторна І.Ю.

11

1

9%

0,5 %

 

Щербак Д.С.

18

7

39%

5 %

 

Причинами скасування рішень у цивільних справах є порушення вимог ст. 309 ЦПК України, а саме: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для вирішення справи; недоведеність обставин, що мають значення для вирішення справи, які суд вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування судом норм матеріального права.

Так, у справі за позовом Березінського Михайла Олександровича до Свєтлакова Костянтина Анатолієвича, співвідповідач ПРАТ "Міська страхова компанія" про відшкодування матеріальної шкоди та моральної, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ( головуючий суддя Щербак Д.С.) рішення скасовано на підставі п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України з тих підстав, що суд неправильно застосував норми матеріального права. З матеріалів справи вбачається і цей факт не заперечувався сторонами, що позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець та здійснює роботи по внутрішнім перевезенням пасажирів на таксі - ТЗ «Daewoo Lanos», д.н.з. НОМЕР_2 на підставі ліцензійної картки НОМЕР_З, строк дії якої з 23.12.2008 року по 16.12.2013 року. Проте позивачем не надано, а судом не здобуто жодного належного та допустимого доказу на підтвердження розміру упущеної вигоди - недоотриманого прибутку. Безпідставними є посилання на довідку БОДПІ Житомирської області від 03.08.2012 року, яка містить інформацію про обсяг виручки від реалізації товарів (робіт, послуг) та не містить інформації щодо розміру недотриманого прибутку (упущеної вигоди). Позивач не довів, яким чином порушено чи обмежено його право на здійснення підприємницької діяльності. А тому необгрунтованим є рішення суду першої інстанції щодо необхідності стягнення з відповідача матеріальної шкоди на користь позивача в розмірі 36 0000 грн. недотриманого прибутку.

В справі за позовом ПАТ КБ „Приват банк" до Дудіна Ю.С. про стягнення заборгованості за кредитним договором ( суддя Хуторна І.Ю.) частково скасовуючи заочне рішення суду, суд апеляційної інстанції зазначив наступне. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції зазначив, що стягнення неустойки, а саме: 500грн. штрафу - фіксована частина та 785,99грн. штрафу - процентна складова, не передбачено Договором №SAMD40000010283860, а Умови і Правила надання банківських послуг суд не бере до уваги як належний доказ, оскільки відсутні відомості, що відповідач із вказаними Умовами ознайомлений і, що вони є невід'ємною частиною Договору №SAMD40000010283860 про відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки від 30.11.2006 року, укладеного між Дудіним Ю.С. та ПАТ КБ «Приватбанк».

Проте, як вбачається з матеріалів справи, 27 листопада 2006 року відповідач ознайомившись та висловивши згоду з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами Приватбанку, звернувся до ПАТ КБ «ПриватБанк» з письмовою Заявою про відкриття рахунку та надання кредитної картки з кредитним лімітом у сумі 5000 грн.

Відповідно до п.1.1. Умов та Правил надання банківських послуг, Заява, разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами складають укладений Договір про надання банківських послуг

Згідно з п. 8.6 Умов та Правил надання банківських послуг при порушенні Клієнтом строків платежів по будь-якому з грошових зобов»язань, передбачених даним договором більш ніж на 120 днів, Клієнт зобов»язаний сплатити Банку штраф у розмірі 500грн. та 5% від суми позову , у даному випадку 785,99грн.

Із Заяви вбачається, що позичальник висловив свою згоду про укладення кредитного договору саме в такій формі і саме на таких умовах, про що свідчить його підпис на заяві.

Таким чином, суддям слід звернути увагу на правильність застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні цивільних справ, слідкувати за змінами до законодавства, при вирішенні справ, враховувати положення Постанов Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Постанов Пленуму Верховного Суду України, застосовувати правові позиції Верховного Суду України, вивчати та застосовувати практику Європейського суду з прав людини.

Аналіз пропоную обговорити на зборах суддів Бердичівського міськрайонного суду.


Суддя Бердичівського міськрайонного суду


І.Ю.Хуторна