flag Судова влада України

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Узагальнення судової практики розгляду кримінальних справ щодо неповнолітніх за 2014 рік

Узагальнення судової практики розгляду кримінальних справ щодо неповнолітніх за 2014 рік.

 

Злочинність неповнолітніх завжди була і залишається гострою актуальною правовою та суспільною проблемою, що постійно привертає увагу вчених і практиків. Вона є складовою загальної злочинності та засвідчує тенденції її розвитку в майбутньому. Це зумовлено не лише тим, що неповнолітні завжди визнавалися злочинцями особливого роду, а й тим, що на сьогодні це одна з найбільш кримінально уражених верств населення.

Соціально-економічна криза в Україні, безробіття, не вирішені завдання культурно-виховного характеру негативно впливають на формування молодого покоління. В окремих випадках ці явища зумовлюють відчуження неповнолітніх від офіційних інститутів соціалізації.

Розглядаючи проблему злочинності серед неповнолітніх, необхідно виділити сукупність обставин і факторів, що сприяють підвищенню її рівня. Неабияку роль відіграє сім’я, в якій виховується майбутній правопорушник (злочинець), а також активна профілактична та попереджувальна робота. Негативно впливає на підлітків відсутність контролю з боку суспільства (серед неповнолітніх спостерігається незайнятість, не всі з них відвідують навчальні заклади), алкоголізм і наркоманія серед однолітків, тощо.

Найбільш ефективним методом боротьби зі злочинністю неповнолітніх є запобігання їй. Це пріоритетне завдання правоохоронної системи нашої держави. Суспільство має не лише захистити себе від неповнолітніх правопорушників, а й водночас повернути до нормального життя тих, хто став на хибний шлях.

 Велике значення для профілактики злочинності серед неповнолітніх має процесуальна діяльність судів, що розглядають кримінальні правопорушення. Правові заходи, які суди застосовують стосовно неповнолітніх, здатні реально запобігати вчиненню ними нових злочинів і сприяти виправленню підлітків. Здійснюючи правосуддя стосовно таких осіб, суди мають забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод як неповнолітнього підсудного, так й інших учасників процесу.

Особливе значення для запобігання та профілактики злочинів серед неповнолітніх мають кримінально-процесуальні, у тому числі й запобіжні заходи, що застосовуються до цієї категорії осіб, спрямовані на попередження злочинів та одночасне перевиховання підлітків. При здійсненні кримінального провадження щодо неповнолітніх потрібно забезпечувати точне й неухильне застосування діючого законодавства, своєчасний та якісний їх розгляд, керуватися Конституцією України, Кримінальним кодексом України (КК), Кримінальним процесуальним кодексом України (КПК), міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, зокрема Конвенцією ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, Мінімальними стандартними правилами ООН, що стосуються відправлення правосуддя щодо неповнолітніх від 29 листопада 1985 року ("Пекінські правила"), а також враховувати практику Європейського суду з прав людини, запроваджуючи їх положення у вітчизняну правозастосовну практику.

На сьогодні у законодавстві України існують норми щодо здійснення правосуддя стосовно осіб, які не досягли 18-річного віку. Зокрема, кримінальне провадження щодо неповнолітніх здійснюється у загальному порядку з урахуванням особливостей, передбачених главою 38 КПК, та із дотриманням принципу забезпечення реалізації неповнолітніми особами права користуватися додатковими гарантіями, встановленими вітчизняним законом та міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо норми КПК суперечать такому міжнародному договору, застосуванню підлягають згідно із ч. 4 ст. 9 КПК положення відповідного договору.

Відповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України, тому потрібно врахувати вимоги міжнародних правових актів, зокрема тих, які стосуються здійснення правосуддя стосовно неповнолітніх. У міжнародно-правових актах наголошується на необхідності особливого захисту дітей та підлітків.

 

Проведений аналіз засвідчив, що у 2014 році на розгляді Бердичівського міськрайонного суду перебувало загалом 23 кримінальні провадження щодо злочинів скоєних неповнолітніми. З вказаних проваджень 20 розглядалось в порядку діючого Кримінального процесуального кодексу України 2012 року та 3 в порядку Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року.

 

Аналіз результатів розгляду проваджень у справах щодо злочинів скоєних неповнолітніми засвідчив наступне.

Розгляд 14 з вказаних проваджень завершено у 2014 році, розгляд 4 проваджень – вже у 2015 році, розгляд 4 проваджень триває, 1 провадження було спрямовано для розгляду до іншого суду в порядку визначення підсудності.

 

При цьому, з ухваленням вироку завершено розгляд 17 проваджень щодо 20 неповнолітніх обвинувачених. Переважна більшість вказаних осіб засуджені за скоєння корисливих злочинів пов’язаних із заволодінням чужим майном (злочини передбачені ст..ст.185, 186, 198 КК України), – 17 осіб, що складає 85% від загальної кількості. Також по 1 особі засуджено за скоєння злочинів проти здоров’я, проти громадського порядку та громадської безпеки (по 5% відповідно).

Три неповнолітні у справах, які перебували на розгляді суду у 2014 році, звільнені від кримінальної відповідальності із закриттям щодо них проваджень. Так одна з вказаних осіб звільнена від кримінальної відповідальності у зв’язку з недосягненням віку притягнення до такої відповідальності, друга особа – в порядку ст.48 КК України, у зв’язку зі зміною обстановки, та третя – із застосуванням заходів виховного характеру.

 

Судове провадження стосовно неповнолітніх осіб здійснювалося згідно з ч. 10 ст. 31 КПК виключно суддями, уповноваженими зборами суддів Бердичівського міськрайонного суду у порядку ст. 115 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" на здійснення кримінального провадження щодо неповнолітніх. Порушень вказаного порядку не виявлено.

 

Застосовані до неповнолітніх обвинувачених запобіжні заходи відповідали тяжкості злочинів, у яких вони обвинувачувались, особі обвинувачених та процесуальній необхідності. Так у 5 провадженнях запобіжні заходи до неповнолітніх взагалі не застосовувались. У 2 провадженнях було застосовано запобіжний захід у виді підписки про невиїзд, у 8 провадженнях – у виді особистого зобов’язання. Такий виключний запобіжний захід як тримання під вартою було застосовано до 6 осіб. Його застосування було пов’язане із скоєнням обвинуваченими тяжких повторних злочинів та ухиленням від суду.

 

Аналіз статистичних даних свідчить про те, що судді в цілому розглядають кримінальні провадження про злочини, вчинені неповнолітніми, у розумний строк, протягом якого намагаються забезпечити виконання відповідних процесуальних дій та належну підготовку справи до розгляду в судовому засіданні. Порушення розумних строків у справах про злочини, вчинені неповнолітніми, пояснюється складністю організації судового процесу під час їх розгляду, зокрема, неявкою обвинувачених, їх законних представників, захисників, свідків, потерпілих та їх представників у судове засідання, поданням учасниками процесу клопотань про перенесення слухання справи за різних обставин, ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.

Для повної реалізації вимог, передбачених статтями 485, 487 КПК, судом надсилалися службі у справах дітей та кримінальній міліції у справах дітей повідомлення про початок судового провадження за участю неповнолітнього обвинуваченого та викликали їх в судове засідання. До участі у судових засіданнях залучались також батьки або інші законні представники неповнолітніх. У відповідності до  пункту 1 ч. 2 ст. 52 КПК неповнолітньому обвинуваченому забезпечувалося його право на захист.

На виконання вимог ст.ст. 485, 487, 496 КПК всі матеріали кримінального провадження містили інформацію про особу неповнолітнього: відомості, що характеризують неповнолітнього, його поведінку в повсякденному житті, як до, так і після вчинення кримінального правопорушення, середовище, в якому він зростає, навчається, коло осіб, з якими спілкується, тощо.

 

Вироки щодо неповнолітніх судді Бердичівського міськрайонного суду ухвалювали, керуючись принципом найкращих інтересів дитини, встановленого у ст. 3 Конвенції ООН про права дитини, відповідно до положень глави 29 КПК та розділу XI КК України. При ухваленні вироку судді також дотримувалися принципів законності, справедливості, обґрунтованості покарання. Судді максимально індивідуалізували покарання, призначаючи його конкретній неповнолітній особі за конкретне кримінальне правопорушення.

Покарання неповнолітнім призначалося з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи неповнолітнього та обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання, тобто таке, що на думку судді максимально сприятиме досягненню мети покарання, яке полягає у виправленні неповнолітнього засудженого, його вихованні та соціальній реабілітації.

Ухвалюючи вирок судді ретельно і виважено аналізували відомості про особу неповнолітнього, отриману під час досудового та судового розгляду. Враховувалося, що вік неповнолітньої особи згідно з п. 3 ч. 1 ст. 66 КК є обставиною, яка пом'якшує покарання незалежно від того, чи досяг обвинувачений на час розгляду кримінального провадження повноліття, також й інші обставини, що перелічені у ч. 1 статті 66 КК України, а також обставини, які хоча й не зазначені у законі, але знижують ступінь суспільної небезпечності злочину чи особи (примирення з потерпілим, втягнення неповнолітнього у злочинну діяльність іншою особою, тощо).

 

Так за вироками суду покарання у виді позбавлення волі було призначено 17 особам. Разом з тим, у 12 з вказаних випадків, засуджені неповнолітні були звільнені від відбуття покарання з випробуванням впродовж встановленого іспитового строку. До відбуття покарання у виді позбавлення волі засуджені лише неповнолітні, які мали не відбуте покарання за попередніми вироками, або скоїли злочини пов’язані із заподіянням шкоди здоров’ю інших людей.

Покарання у виді штрафу було застосовано до 1 особи.

 

Аналіз наданих для узагальнення матеріалів кримінальних проваджень дає можливість зробити висновок про те, що судді Бердичівського міськрайонного суду розглядаючи кримінальні провадження щодо неповнолітніх:

- сумлінно виконували повноваження із судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів неповнолітніх осіб у кримінальному провадженні під час судового провадження, діяли у межах і відповідно до вимог закону;

- зважали, що особа набуває повної кримінально-процесуальної дієздатності лише з досягненням повноліття, незалежно від акту емансипації, вступу особи у шлюб чи народження нею дитини;

- пам'ятали, що закріплений законом особливий підхід до неповнолітніх правопорушників зумовлює застосування інших, відмінних від тих, які застосовуються до дорослих, форм реалізації кримінальної відповідальності;

- враховували, що регламентований процесуальним законом особливий порядок здійснення кримінального провадження щодо неповнолітніх поширюється і на осіб, які досягли повноліття під час здійснення кримінального провадження, а також на випадки, коли особа в одному кримінальному провадженні обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, частину з яких нею вчинено до, а решту - після досягнення 18 років;

- пам'ятали, що кримінальне провадження щодо неповнолітньої особи має бути здійснено невідкладно і розглянуто першочергово.

 

 

 

Суддя Бердичівського

міськрайонного суду                                                                                                О.С. Яковлєв

 

 

 

.